У Києві через борги за комуналку продали єдину квартиру 76‑річного пенсіонера — подробиці скандалу

У Києві єдина квартира 76‑річного пенсіонера була продана на електронних торгах через накопичені борги за комунальні послуги — випадок, що викликав широкий суспільний резонанс і підняв питання захисту прав літніх людей при стягненні заборгованостей. Йдеться про помешкання на проспекті Романа Шухевича, яке опинилося на платформі СЕТАМ після кількох виконавчих проваджень та судових рішень, ініційованих житлово‑будівельним кооперативом.

Що відомо про продаж квартири

Згідно з документами справи, борг сформувався роками: пенсіонер не сплачував комунальні платежі, а також на його рахунок автоматично нараховувалися частки загальнобудинкових втрат води. У будинку діє механізм розподілу втрат між мешканцями, і відсутність справного лічильника у заявленого власника призвела до додаткових нарахувань. Внаслідок цього заборгованість значно зросла, а ЖБК звернувся до суду для стягнення коштів.

Після ухвал судових рішень у межах виконавчого провадження на квартиру наклали обтяження і виставили на торги. Стартова ціна становила трохи більш як 1 мільйон гривень, а в результаті аукціону помешкання перейшло до нового власника. Більша частина виручених коштів має бути спрямована на погашення боргу перед кооперативом, а залишок — повернутий продавцю. Проте, як зазначають журналісти, сума, що лишиться у пенсіонера, не дозволяє йому придбати нове житло у столиці.

Юридичні аспекти та суспільний резонанс

Ситуація підняла низку питань щодо практики стягнення заборгованостей за комунальні послуги, особливо коли мова йде про єдине житло літніх людей. За чинним законодавством в Україні існують обмеження на стягнення майна боржника, але їх застосування залежить від конкретних обставин справи і дій державних виконавців. У цій історії ключові фактори — відсутність активного захисту самого пенсіонера на судових засіданнях та механізми розподілу загальнобудинкових втрат, які можуть генерувати додаткові зобов’язання для мешканців без лічильників.

ЖБК у свою чергу заявляє, що зверталося до суду задля стягнення заборгованості, а не з метою виселення людини. Проте наслідком виконавчих дій стало фактичне позбавлення пенсіонера даху над головою, що спричинило суспільну увагу і критику. Експерти з питань соціального захисту та прав людини наголошують на потребі ретельнішої перевірки таких проваджень і створення механізмів, які б захищали вразливі категорії громадян від втрати єдиного житла.

Можливі дії та рекомендації

У подібних випадках постраждалі або їхні представники можуть скористатися кількома алгоритмами захисту: звернутися по безоплатну правову допомогу, оскаржити виконавчі дії в суді чи подавати скарги до органів державної виконавчої служби. Також варто інформувати соціальні служби та омбудсмена з прав людини про ризик безпритульності особи. Якщо рішення виконано вже, можна ініціювати перевірку правильності нарахувань, зокрема щодо часток втрат води, та вимагати перерахунку.

На рівні місцевих органів влади та законодавства експерти пропонують посилити захист найвразливіших груп: передбачити мораторій або інші гарантії на примусове відчуження єдиного житла для літніх людей, удосконалити алгоритми інформування боржників про судові засідання та процедури погашення заборгованості, а також розвивати програми реструктуризації боргів і соціальної підтримки для пенсіонерів.

Скандал у Києві на проспекті Романа Шухевича ще раз підкреслив, що питання стягнення комунальних боргів потребує балансу між правом кредитора на повернення коштів і правом людини на житло. Без належного контролю та механізмів захисту ризики залишити літню людину без даху над головою залишаються реальними, тому суспільна дискусія та законодавчі ініціативи з цього приводу мають стати пріоритетними.