У серці Київської області, де зелені ліси зустрічаються з тишею, розгорнулася бурхлива дискусія, яка не залишає байдужими місцевих мешканців, екологів і родичів загиблих воїнів. Центром цієї дискусії є плани щодо будівництва Національного військового меморіального кладовища біля села Мархалівка, що викликало не тільки суспільний резонанс, а й численні судові розгляди.
Суперечності навколо проєкту
28 травня 2025 року стало відомо про намір держустанови “Національне військове меморіальне кладовище” укласти договір на суму 1,21 млрд гривень з компанією “БК “Паритетбудінвест” для реалізації другої фази проєкту. Однак, цього ж дня суд виніс рішення про заборону вирубки Мархалівського лісу та поховань на цій території, що ставить під сумнів подальшу долю проекту.
Рішення суду спричинило не тільки юридичні, але й моральні питання, адже місцеві мешканці та екологи активно виступають проти знищення лісу, який є частиною природоохоронної території Смарагдової мережі. Вони підкреслюють, що забудова такої території може негативно вплинути на біорізноманіття та екосистему регіону.
Юридичні баталії та громадська активність
Далі, справа набуває ще більшої складності з втручанням Антимонопольного комітету України, який оскаржує вибір нового підрядника. Це додає ще один рівень складності до вже заплутаної ситуації. Водночас, інші судові процеси, ініційовані активістами та екологічними організаціями, продовжують тривати, що може затягнути процес будівництва на невизначений термін.
Однак, незважаючи на ці численні виклики, держустанова впевнена, що роботи по першій черзі кладовища тривають без перешкод. Це викликає занепокоєння серед місцевих мешканців, які побоюються, що одного дня будівництво може бути відновлене без врахування їхніх інтересів та екологічних наслідків.
Майбутнє проєкту та його вплив на громаду
Подальша доля Національного військового меморіального кладовища залишається невизначеною. З одного боку, існує потреба у гідному місці поховання для загиблих воїнів, з іншого — критична необхідність збереження природних територій та врахування думки громади. Це рішення, яке потребує не тільки юридичного, але й морального зважування, і вимагає від усіх зацікавлених сторін знайти компроміс, який задовольнить інтереси як місцевих мешканців, так і всієї країни.
Таке рішення має бути прийняте з урахуванням всіх аспектів — екологічного, соціального та історичного. Важливо, щоб усі голоси були почуті, і щоб кінцеве рішення сприяло не тільки пам'яті загиблих, але й збереженню природи для майбутніх поколінь.