У Києві відкрили новий комунальний простір, покликаний стати центром підтримки для внутрішньо переміщених осіб, біженців і шукачів захисту. Ініціатива реалізована за участі міської влади, міжнародних партнерів та громадських організацій — мета проєкту — забезпечити комплексну допомогу в одному доступному місці, прискорити адаптацію новоселів і відновити соціальні зв’язки, які часто втрачаються під час переїзду.
Перший в Україні: у Києві відкрили унікальний комунальний хаб для переселенців
Офіційне відкриття хабу відбулося за участі мера Києва Віталія Кличка, представниці Агентства ООН у справах біженців в Україні Бернадетт Кастель-Голлінгсворт та голови правління благодійного фонду «Рокада» Наталії Гуржій. За словами представників міської адміністрації, новий заклад розрахований на довгострокову роботу і має заповнити прогалини у системі надання допомоги переселенцям у столиці. Хаб працюватиме як комунальний сервіс, що поєднує юридичні консультації, психологічну підтримку, допомогу з працевлаштуванням та доступ до державних і соціальних програм.
Місто наголошує, що сучасний підхід до інтеграції ВПО передбачає не лише одноразову допомогу, а й системний супровід. У цьому контексті важливо, що у хабі запроваджена система індивідуального супроводу: кожному відвідувачу може бути призначений соціальний менеджер, який координуватиме отримання потрібних послуг та допомагатиме з оформленням документів, пошуком робочих можливостей і відновленням соціальних контактів.
За офіційними даними, у столиці наразі проживають майже 440 тисяч внутрішньо переміщених осіб, з яких близько 260 тисяч переїхали після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Такі цифри підкреслюють потребу у системних рішеннях для підтримки ВПО, а також у координації між міською владою, міжнародними агентствами та благодійними організаціями.
Які послуги надаватиме хаб і як працюватиме супровід
Новостворений центр пропонуватиме широкий спектр послуг: юридичні консультації з питань житла, соціальних виплат, оформлення статусу і документів; психологічну допомогу для подолання травми і стресу після втрати дому; профорієнтацію і консультації з працевлаштування; доступ до інформації про державні програми та муніципальні сервіси. Особлива увага приділятиметься сім’ям з дітьми, людям похилого віку та особам з інвалідністю.
Ключовою інновацією буде система індивідуального супроводу: соціальний менеджер виступатиме «провідником» для кожної людини, допомагаючи визначити пріоритетні потреби, координувати відвідування служб і спеціалістів, оформлювати необхідні звернення та отримувати послуги вчасно. Такий підхід має зменшити адміністративні бар’єри і скоротити час на адаптацію.
Хаб також планує проводити освітні і соціальні заходи — тренінги з працевлаштування, майстер-класи для професійної переорієнтації, групи психологічної підтримки та культурні зустрічі, що сприятимуть відновленню соціальних мереж і взаємної підтримки серед переселенців.
Роль громад, фінансування та очікувані результати
На базі закладу працюватимуть представники 18 релокованих та прифронтових громад, які зможуть проводити особисті прийоми, надавати консультації і зберігати зв’язок зі своїми мешканцями, які наразі проживають у Києві. Такий формат спрямований на збереження адміністративних зв’язків та полегшення доступу до послуг, які раніше були прив’язані до місця реєстрації.
Міська влада продовжує фінансувати програми підтримки ВПО: лише за перші п’ять місяців 2026 року на різні види матеріальної допомоги з бюджету Києва було спрямовано майже 150 млн грн. Це також підкреслює готовність громади інвестувати в довгострокові механізми допомоги та інтеграції.
Очікується, що хаб стане не лише місцем надання консультацій, а й простором для адаптації, соціалізації та відновлення зв’язків. У перспективі столичний досвід може стати моделлю для інших міст України, де є потреба в комплексних комунальних рішеннях для підтримки переселенців. Партнерство з ООН і благодійними організаціями підсилює спроможність хабу надавати якісні послуги та реагувати на різні потреби ВПО.
Незважаючи на виклики, створення такого центру — важливий крок до системної підтримки людей, які були вимушені залишити свої домівки. Комплексний підхід, індивідуальний супровід і тісна координація з громадами дають шанс зробити процес інтеграції ефективнішим та людянішим.
У Києві виявили небезпечні фени й дитячі іграшки зі свинцем і кадмієм — деталі перевірки Держпродсп