На Ярославовому Валу історичний будинок сховали під брезентовим фасадом — містяни обурені

У самому серці столиці знову загострилася дискусія про збереження історичної спадщини: на фасаді відомої будівлі з’явилося велике будівельне полотно, що відтворює не автентичний вигляд споруди, а художню інтерпретацію. Мешканці та активісти обурені тим, що справжній архітектурний образ замасковано, а під покриттям, за їхніми словами, тривають роботи без прозорих дозволів.

На Ярославовому Валу історичний будинок сховали під брезентовим фасадом — містяни обурені

Ідеться про будівлю на вулиці Ярославів Вал, 27, відому в місті як «Будинок з Хлібною лавкою». Нещодавно споруду затягнули плотним полотном, на якому намальовано інший фасад — виконаний у сумнівному псевдоісторичному стилі. За повідомленнями активістів та пам’яткоохоронців, зокрема Дмитра Перова, таке прикриття більше нагадує маркетингову обгортку, ніж тимчасовий захист під час реставрації.

Мешканці прилеглих будинків і користувачі соцмереж висловлюють занепокоєння: замість того, щоб публічно обговорювати плани реставрації та показувати погоджені проєкти, робітники ховають будівлю за полотном із новим «образом», що вводить в оману перехожих і туристів. Багатьох хвилює не лише візуальний аспект, а й можливі зміни автентичних елементів, що мають історичну і культурну цінність.

Що відомо про власника і дозволи

За даними, які циркулюють у відкритих джерелах, офіційним власником споруди залишається ТОВ «Фер-Ма». Раніше з’являлася інформація про можливу передачу будівлі під діяльність ветеранської спільноти, проте станом на сьогодні правовласником лишається вказана компанія. У реєстрах також видно, що адвокати власника домоглися скасування судової заборони на проведення робіт, що додало ще більше напруги у стосунках між громадою та інвестором.

У свою чергу, у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА публічно заявили, що жодних погоджених проєктів реставрації чи офіційних дозволів на демонтаж чи реконструкцію будівлі не видавали. Це твердження викликало додаткові запитання щодо законності робіт та процедур, що супроводжують будь-яке втручання в пам’яткоохоронний об’єкт.

Реакція громади та можливі наслідки

Громадськість вимагає прозорості: активісти закликають відкрити всі документи, що стосуються перепланувань, показати затверджені архітектурні рішення і надати доступ фахівцям із охорони пам’яток. Багато хто вважає, що приховування фасаду під брезентом є спробою «звикнути» містян до нового вигляду пам’ятки перед тим, як відбуватиметься фінальне рішення щодо реставрації або перебудови.

Експерти зауважують, що навіть тимчасове прикриття має відповідати певним стандартам — як з точки зору збереження матеріалів будинку, так і з юридичної позиції. Невідповідність реального вигляду будівлі з тим, що демонструється на полотні, створює ризики для культурної пам’яті міста і може призвести до непоправних втрат, якщо під прикриттям проводяться невідповідні демонтажні роботи.

Містяни звертаються до органів влади з проханням провести публічну перевірку, ініціювати виїзне обстеження фахівців з охорони пам’яток та оприлюднити результати для широкої громадськості. Додатково звучать пропозиції щодо посилення контролю за такими об’єктами та введення прозорих механізмів погодження будь-яких зовнішніх змін на будівлях, що мають історичну цінність.

Поки триває суспільний резонанс навколо інциденту, важливо, щоб усі зацікавлені сторони — від власника і виконавців робіт до представників КМДА та громадських активістів — вели діалог відкрито й відповідально. Лише такий підхід допоможе зберегти історичний шар міста та уникнути конфліктів, що можуть зашкодити культурній спадщині Києва.