Майже 3000 грн за поїздку у Києві: як негода різко підняла тарифи на таксі

Майже 3000 грн за поїздку у Києві: як негода різко підняла тарифи на таксі — так формулювали заголовки вранці після сильного снігопаду. Поки вулиці столиці стояли в багатокілометрових заторах, алгоритми популярних сервісів автоматично коригували цінники, перетворивши звичайну поїздку з одного кінця міста в дорогий ресурс. У матеріалі розбираємо, що саме спричинило шокове підвищення цін, хто найбільше постраждав і як мешканцям Києва мінімізувати витрати в подібні дні.

Що сталося вранці 5 лютого і які були тарифи

Ранок 5 лютого запам’ятався масштабним транспортним колапсом: багатогодинні затори на магістралях і мостах, ожеледиця, численні ДТП і суттєве скорочення кількості водіїв, готових виходити на лінію. У таких умовах попит на таксі перевищив пропозицію, і мобільні додатки включили механізми динамічного ціноутворення.

Прикметний маршрут — від станції метро Лісова до Центрального залізничного вокзалу Києва — у різних сервісах коштував від кількох сотень до майже трьох тисяч гривень. Так, базові варіанти «стандарт» зростали до 380–526 грн; опція швидкої подачі — понад 560 грн; «комфорт» і «бізнес» — від 700 грн; брендовані преміум-пропозиції — близько 860 грн; мінімальні ціни в окремих сервісах піднімалися до 980 грн; а послуга «драйвер» — оренда власного авто з професійним водієм — сягала рекордних 2813 грн. Саме такі цифри і викликали паніку та жваве обговорення в соцмережах.

Причини різкого зростання цін і як працюють алгоритми

Пояснення представників сервісів просте: динамічні тарифи підвищуються, коли попит перевищує пропозицію та умови руху ускладнюються. У випадку 5 лютого на це вплинули одночасно: різке погіршення погодних умов, багатокілометрові затори на магістралях і мостах, численні ДТП через ожеледицю, скорочення кількості водіїв на лінії (через відмову виїжджати або через тривалі простої в пробках) та піковий ранковий попит.

Алгоритми оцінюють час подачі, очікуване навантаження маршруту, температуру попиту і ризики для водія — і автоматично застосовують множник до базової вартості. Компанії підкреслюють, що таке підвищення є тимчасовим і діє до стабілізації дорожньої ситуації, але для пасажирів, які потребують негайної поїздки, воно стає суттєвим фінансовим тягарем.

Кому вигідно, хто постраждав і що робити киянам

У короткостроковій перспективі виграють ті водії, які були в змозі працювати в складних умовах: підвищені ставки компенсували ризики і час у дорозі. Для сервісів — це спосіб стимулювати пропозицію. Але втрачають звичайні пасажири: люди, які їдуть на роботу, на лікарняні прийоми або повертаються з нічного чергування, опиняються перед вибором — платити непомірну суму або переосмислити маршрут.

Експерти з міської мобільності радять у дні негоди діяти за кількома правилами. За можливості користуватися метро і масовим наземним транспортом до періоду стабілізації, переносити поїздки на непікові години, порівнювати розцінки у декількох додатках перед підтвердженням замовлення, уникати опцій «швидкої подачі» без нагальної потреби. Також корисно планувати час із запасом — у снігопад поїздка, що мала б тривати 20 хвилин, може розтягнутися на 1,5–2 години.

З точки зору міської політики, варто думати про додаткові стимули для безпечної роботи громадського транспорту в екстремальних умовах, про оперативне інформування пасажирів щодо реального часу руху і про координацію комунальних служб для мінімізації простоїв. Прозоре інформування про принципи роботи динамічних тарифів і механізми компенсації для соціально уразливих категорій також могли б знизити соціальне напруження під час наступних негод.

Інцидент з майже 3000 гривень за поїздку в Києві — це не лише колізія алгоритмів або промах окремих сервісів, а сигнал про те, наскільки вразливою може бути міська мобільність у кризових умовах. Короткострокові економічні вигоди для частини учасників ринку не повинні стати підставою для ігнорування довгострокових потреб мешканців: безпечний, доступний і передбачуваний транспорт — один із ключових елементів міського життя.