Костел Святого Миколая офіційно передали в користування римсько-католицькій громаді

Офіційне рішення щодо передачі київської культової споруди викликало широкий суспільний інтерес та низку дискусій про збереження архітектурної спадщини й роль держави у підтримці релігійних та культурних інституцій. Відтепер за формальними документами будівлю передано у користування релігійній організації на тривалий строк, що відкриває новий етап у житті пам'ятки та сусідніх мистецьких колективів.

Суть рішення та умови користування

За результатами переговорів, офіційного підписання документів та узгодження з відповідними державними відомствами, пам'ятку передано релігійній громаді на строк у 50 років. Згідно з умовами, користувачі зобов'язані забезпечувати збереження технічного й санітарного стану будівлі, страхувати об'єкт та нести витрати на комунальні послуги. Окремо зазначено, що будь-які роботи з реставрації мають виконуватися з дотриманням норм охорони культурної спадщини та погоджуватися з профільними фахівцями.

Державна сторона залишає за собою право контролювати виконання умов договору й надавати підтримку в межах відповідних програм. Для релігійної громади це можливість відновити регулярні богослужіння, проводити обряди та організовувати релігійну освіту, водночас взявши на себе відповідальність за підтримку пам'ятки в належному стані.

Вплив на мистецьке життя та Будинок органної музики

Одним із ключових питань під час переговорів була доля сусіднього мистецького закладу. Домовленості передбачають тимчасове використання приміщення для концертної діяльності до моменту переїзду у пристосовану будівлю. Це вирішення дозволяє не припиняти діяльності колективів і зберігати можливість проведення концертів, водночас державні структури продовжують шукати рівноцінний простір для повноцінної роботи музичного закладу.

Такий підхід покликаний зберегти культурне життя в центрі міста та уникнути ситуації, коли заклади мистецтва залишаються без даху над головою. Для музикантів і слухачів важлива передбачуваність та планування заходів, тому строки релокації та умови користування мають бути максимально прозорими й деталізованими.

Історико-правовий контекст і перспективи відновлення

Шлях до передачі був тривалим і включав кілька етапів юридичних процедур, судових позовів та ініціатив різних інстанцій. Ініціативи з повернення храму в користування віруючим мали попередні спроби та політичну підтримку, а останні рішення судів стали підґрунтям для укладання акту приймання-передачі. Водночас частина будівлі постраждала під час бойових дій: вибухова хвиля пошкодила фасад, вітражі та конструктивні елементи, для першочергових протиаварійних робіт оцінено необхідні витрати близько 22 мільйонів гривень.

План відновлення включатиме етапи протиаварійного зміцнення, консервації вітражів та фасадних елементів, а також подальші реставраційні роботи з урахуванням історичної автентичності. Участь громади у відновленні та поточному утриманні дає шанс поєднати релігійні функції з доступністю для громадськості та збереженням культурного значення об’єкта.

Передача пам'ятки стала компромісом між потребою відновити богослужбову діяльність і зобов'язанням держави щодо збереження культурної спадщини. У найближчі роки важливо забезпечити прозорість фінансування відновлювальних робіт, чіткий план релокації мистецьких інституцій та механізми контролю за виконанням зобов'язань з боку користувача. Лише комплексний підхід дозволить зберегти історичну цінність споруди й відновити її функцію як важливого центру духовного та культурного життя міста.