Дата публікації Єрмак пішов з Офісу президента, але з охороною: що відомо про переведення до СБУ
Опубліковано 07.03.26 00:35
Переглядів статті Єрмак пішов з Офісу президента, але з охороною: що відомо про переведення до СБУ 43

Єрмак пішов з Офісу президента, але з охороною: що відомо про переведення до СБУ

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Колишній керівник Офісу президента продовжує перебувати під державною охороною незважаючи на відставку — така інформація з'явилася у публічних заявах народного депутата. За повідомленнями, співробітники, які раніше забезпечували безпеку посадовця, були переведені до іншого силового відомства. Ця ситуація викликала суспільний інтерес і запитання про практику забезпечення безпеки ексочільників органів влади.

Єрмак пішов з Офісу президента, але з охороною: що відомо про переведення до СБУ

За даними народного депутата Ярослава Железняка, після звільнення з посади керівника Офісу президента співробітники, що відповідали за безпеку, були переведені з Управління державної охорони до Служби безпеки України. Йдеться про трьох осіб, які нібито зараз працюють у підрозділі «Альфа». Заяви про такий перехід з'явилися після відставки Андрія Єрмака, офіційна дата якої — 28 листопада 2025 року.

В пресслужбі Служби безпеки України коментарі щодо конкретних заходів безпеки не надають — такі дані відносяться до інформації з обмеженим доступом, наголошують у відомстві. Водночас у публічних заявах парламентарів і журналістів з'являються деталі щодо складу супроводу та логістики пересування ексчиновника по місту.

Хто входить до супроводу: імена, автопарк та версії

Згідно з оприлюдненою інформацією, охорона колишнього керівника Офісу президента складається з трьох осіб — імена, які фігурують у повідомленнях: Владислав, Максим, Денис. Разом із водієм В’ячеславом Абрамовим вони супроводжують ексочільника під час переміщень по місту. Для пересування вказується використання автомобіля Mercedes для самого експосадовця і двох автомобілів Skoda для супроводу.

У пресрелізах та коментарях у соцмережах звертають увагу на попередній професійний шлях водія: у 2015–2016 роках В’ячеслав Абрамов нібито працював у приватній компанії, яка у матеріалах ЗМІ пов’язувалася з певними політичними фігурами. Пресслужби офіційних відомств ухиляються від підтвердження таких зв’язків, посилаючись на обмежений доступ до даних про персонал, задіяний у заходах безпеки.

Юридичні аспекти та суспільна дискусія

Ключовим аргументом для переведення охорони з Управління державної охорони до іншого силового органу є норма, яка не дозволяє УДО забезпечувати охорону колишніх керівників після звільнення. Саме це пояснення наводить у своїх заяви Ярослав Железняк. Водночас питання про те, хто і на яких підставах забезпечує безпеку ексчиновників, залишається предметом суспільних дискусій: йдеться про баланс між правом на захист і раціональним розподілом державних ресурсів.

Експерти з безпеки та юристи наголошують, що процедура передачі працівників між відомствами має відбуватися відповідно до чинного законодавства про державну таємницю, кадрові переміщення і службові обов’язки. Переведення до Служби безпеки України, зокрема до підрозділів, які займаються контртерористичною або охоронною діяльністю, є технічно можливим, але супроводжується питаннями щодо прозорості та контролю за використанням ресурсів.

У контексті публічної дискусії також акцентують увагу на ролі колишніх посадовців у суспільному житті після звільнення. Андрій Єрмак, який до державної служби тривалий час працював адвокатом, наразі очолює один із дорадчих органів при Національній асоціації адвокатів України. Цей факт додає питань про те, чи повинен ексчиновник мати постійний режим охорони, і хто приймає такі рішення з огляду на ризики та потреби захисту.

Підсумовуючи, ситуація з переведенням охоронців до Служби безпеки України та супроводу колишнього керівника Офісу президента залишається предметом уваги журналістів, політиків і громадськості. Поки що офіційних повних роз’яснень небагато, а питання законності та доцільності використання держресурсів для охорони експосадовців продовжують викликати дебати.