Які свята кияни люблять найбільше: опитування виявило несподівані зміни

Опитування, проведене на початку 2026 року, зафіксувало помітні зрушення в уподобаннях киян щодо святкового календаря. Те, що ще кілька років тому здавалося природним — найпопулярнішим святом вважали Новий рік — сьогодні перестав бути беззаперечним лідером. Натомість у фокусі громадської уваги дедалі більше релігійних і державних дат, що відображає зміну символічних орієнтирів суспільства під впливом зовнішніх та внутрішніх викликів.

Які свята кияни люблять найбільше: опитування виявило несподівані зміни

За результатами дослідження Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 9–14 січня 2026 року, серед найбільш цінованих свят українців сьогодні — Великдень та Різдво Христове. Ці релігійні дати назвали відповідно близько 67% та 66% опитаних як важливі для себе особисто. Паралельно зростає значення державних свят: приблизно 54% респондентів вказали на важливість Дня Незалежності України, а близько 53% — на День захисників і захисниць України.

При цьому позиції Нового року помітно ослабли: якщо раніше близько 80% українців називали його улюбленим, то останні дані показують приблизно 40% підтримки. Соціологи пов'язують таку трансформацію з переосмисленням суспільних символів у контексті тривалої війни та зміцненням національної ідентичності, коли центральними стають не загальнопопулярні масові атракції, а свята з глибшим культурним або державним змістом.

Регіональні відмінності, 8 березня і суспільні настрої

Окрему динаміку демонструє ставлення до Міжнародного жіночого дня. Його популярність скорочувалася протягом останніх років: у 2017 році свято називали улюбленим близько 49% опитаних, у 2024 році — лише близько 21%. У 2026 році зафіксовано невелике пожвавлення до приблизно 24%, що може свідчити про стабілізацію ставлення до цієї дати після періоду різкого падіння. При цьому помітні регіональні відмінності: на заході підтримка 8 березня становить близько 18%, у центральних регіонах — близько 22%, а на півдні й сході доходить до приблизно третини респондентів. Неочікувано, що в опитуванні свято виявилося дещо популярнішим серед чоловіків, ніж серед жінок.

Дослідження також вказує на очевидні зміни в структурі святкових уподобань: з одного боку, зберігається роль релігійних дат як культурного ядра, з іншого — суттєво підвищилась роль державних свят у символіці сучасної України. Протилежну тенденцію демонструють радянські свята: їх значущість поступово знижується, і такі дати, як День Перемоги чи День праці, сьогодні називають важливими лише поодинокі опитані.

Соціологи з Київського міжнародного інституту соціології підкреслюють, що в умовах повномасштабної війни зміни в святковому календарі — це не випадковість, а відображення ширших трансформацій цінностей і ідентичності. За їхніми словами, зростання ролі державних символів і водночас збереження релігійних традицій свідчить про прагнення суспільства знайти стабільні осередки сенсу в період тривалого стресу.

Методологічно опитування охопило 601 респондента віком від 18 років у регіонах, підконтрольних уряду України; інтерв’ю проводили телефонним методом. Попри складні умови, дослідники вважають отримані дані репрезентативними і корисними для розуміння сучасних трендів. Лише близько 2% опитаних заявили, що не мають жодної улюбленої офіційної дати, що ще раз підкреслює: свята для українців залишаються важливими емоційно й символічно.

Підсумовуючи, можна сказати, що святкові уподобання киян — і ширше, українців — змінюються в бік більш чіткого національного та релігійного підґрунтя. Це відображається у зростанні значимості Дня Незалежності і Дня захисників і захисниць України, стабільній позиції свят як Великдень та Різдво Христове і водночас у зменшенні ролі колишніх масових розваг та радянських дат. Така трансформація підсвічує, як глибоко соціальні потрясіння та безпекові виклики можуть формувати символічний простір суспільства.