Дерибан природи у Києві: суд зобов’язав знести 33 незаконні будинки в Голосіївському парку

Суд поставив крапку в тривалій суперечці навколо однієї з найбільших зелених зон столиці: йдеться про примусове повернення земель, на яких незаконно збудували житлові споруди. Рішення стало сигналом для всіх, хто вважав, що можна легалізувати забудову на охоронних територіях, і має стати підґрунтям для подальшого відновлення міських рекреаційних зон.

Дерибан природи у Києві: суд зобов’язав знести 33 незаконні будинки в Голосіївському парку

У своїй ухвалі суд підтримав позицію Київської міської прокуратури та Спеціалізованої екологічної прокуратури, які довели факт самозахоплення земель і фальсифікацій документів. Йдеться про 33 будинки, зведені на землях, що належать до Національного природного парку «Голосіївський». Суд визнав державну реєстрацію прав на ці об’єкти неправомірною та зобов’язав органи виконавчої влади вжити заходів щодо їхнього демонтажу.

Резонанс справи та механізми втручання

Схема, за якою з’явилися споруди в урочищі Гайок, типова для «сірих» операцій із землею: фіктивні довідки, підроблені акти та внесення інформації до реєстрів, що стверджували начебто законність володіння. Прокурори вказують на системну роботу групи осіб, які діяли на різних етапах — від захоплення території до оформлення документів. Рішення суду стало результатом багаторівневого розслідування, в якому поєдналися експертні висновки, матеріали землеустрою та свідчення очевидців.

Нинішній етап передбачає не лише скасування реєстрації прав власності, а й реальні дії з відновлення ландшафту парку. Процедури примусового виконання вже розпочаті для частини об’єктів: судові рішення набрали законної сили, розпочато роботи щодо демонтажу та повернення ділянок у комунальну власність. Паралельно триває кримінально-правова оцінка дій осіб, причетних до оборудок — це може означати притягнення до відповідальності організаторів схем, посередників та тих, хто сприяв фальсифікаціям.

Що це означає для киян і як зміниться контроль за зеленими зонами

Для мешканців Києва це рішення важливе не лише символічно. Воно демонструє, що повернення заповідних земель громаді можливе, а незаконна забудова — не безкарна. Якщо демонтаж буде доведено до кінця і ділянки повернуть у статус заповідних, це посилить охорону інших зелених об’єктів у місті та створить правовий прецедент, який ускладнить життя тим, хто планує подібні оборудки.

Голосіївський парк є однією з легенів міста: тут мешканці знаходять відпочинок, а флора і фауна зберігають природну різноманітність мегаполіса. Захист таких територій — питання не лише екології, а й якості життя киян. Рішення суду у справі про 33 будинки підсилює значення прозорих реєстрів, ефективного контролю за землею та оперативної реакції правоохоронних органів.

Експерти вказують, що попереду ще багато роботи: необхідно завершити процедури примусового виконання, провести екологічну оцінку територій після демонтажу, відновити зелені насадження і запровадити додаткові механізми контролю, щоб запобігти повторним випадкам. Окремо стоїть питання інформаційної відкритості — громадськість має мати доступ до даних про зміни у статусі земель, щоб оперативно реагувати на загрози.

Цей випадок може стати приводом для посилення законодавства щодо захисту заповідних територій у межах міст та для створення практик, які дозволять швидше виявляти і блокувати подібні схеми. Але головне — це пасивна перемога природи над незаконною забудовою: коли рішення суду не залишаються на папері, а переходять у конкретні дії з відновлення і збереження міського середовища.