Ватиканські представники оглянули Успенський собор Лаври після російського удару

Представники Святого Престолу відвідали Києво-Печерську лавру, щоб на власні очі оглянути наслідки недавнього російського удару по Успенському собору та обговорити подальші кроки зі збереження і відновлення пам'ятки. Делегація на чолі з Секретарем у справах відносин з державами та міжнародними організаціями, архиєпископом Полом Річардом Ґаллаґером, ознайомилася з масштабом руйнувань і роботою фахівців, які займаються аварійно-відновлювальними заходами.

До складу делегації також увійшли Апостольський нунцій в Україні архиєпископ Вісвальдас Кульбокас та Надзвичайний і Повноважний Посол України при Святому Престолі Андрій Юраш. Під час візиту генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко детально проінформував гостів про стан пам'яток, хід відновлювальних робіт та заходи з консервації уражених споруд.

Руйнування та нагальність реставрації

15 червня Успенський собор зазнав удару дрона внаслідок російської атаки, в результаті чого понад 80% покрівлі були втрачені. Загалом на території лаври постраждало 19 об'єктів культурної спадщини, серед яких — не лише сам собор, а й інші важливі історичні споруди комплексу, зокрема Троїцька надбрамна церква. Ця подія стала тяжким ударом для культурної та духовної спадщини України.

Успенський собор має давню історію: закладений у 1073 році за ігумена Феодосія Печерського, він багаторазово переживав руйнування й відновлення. Під час нацистської окупації у листопаді 1941 року храм був зруйнований, а його сучасну відбудову завершили наприкінці 1990-х років. Тепер, після нового пошкодження, потрібні масштабні реставраційні роботи, які вимагатимуть як фахової експертизи, так і значних ресурсів і міжнародної підтримки.

Під час огляду представники Ватикану ознайомилися з пріоритетами щодо збереження автентичних матеріалів, консервації фресок і архітектурних деталей, а також із тимчасовими заходами, що мають запобігти подальшому руйнуванню від погодних умов. У заповіднику наголосили на необхідності координації між українськими реставраторами, міжнародними експертами та донорськими організаціями для оперативного початку робіт.

Духовний вимір і міжнародна підтримка

Окрім огляду руйнувань, делегація Святого Престолу вшанувала духовні святині лаври. У Дальніх печерах представники Ватикану відвідали мощі священномученика Климента, одного з перших Пап Римських, що зберігаються в лаврі. У заповіднику підкреслили, що ця святиня є символом спільного духовного коріння християнських церков та знаком солідарності у підтримці України в цей складний час.

Візит Пола Річарда Ґаллаґера став другим з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Він прибув як спеціальний посланець Папи Лева XIV з нагоди 35-річчя відновлення структур Церкви латинського обряду в Україні, і його присутність має важливе дипломатичне та моральне значення. Представники Святого Престолу висловили готовність сприяти у збереженні культурної спадщини та підтримувати діалоги про відновлення після воєнних руйнувань.

Києво-Печерська лавра разом із Софійським собором належить до об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а з 2023 року перебуває в переліку об'єктів світової спадщини під загрозою. Це підкреслює міжнародне значення питання і необхідність координації міжнародних зусиль для захисту та реставрації архітектурних пам'яток, постраждалих унаслідок військових дій.

Огляди, яких здійснюють іноземні делегації, мають не лише інформаційне значення, а й сприяють мобілізації ресурсів та уваги світової спільноти до проблеми збереження культурної спадщини у воєнний час. У найближчі місяці очікується посилення співпраці між українськими фахівцями та міжнародними партнерами задля розробки проєктів реставрації, залучення експертиз і фінансування для повернення Успенського собору та інших пошкоджених будівель до безпечного стану.

Наразі головним завданням залишається забезпечення безпеки об'єктів, збереження унікальних архітектурних і мистецьких елементів та планування довгострокової реставрації, яка відтворить історичну автентичність лаври і дозволить зберегти її як духовний і культурний центр для наступних поколінь.