Новий Цивільний кодекс може змінити правила для майна і свободи слова: понад 50 організацій звернулися до Ради

Понад 50 громадських організацій і медіа закликали Верховну Раду не ухвалювати проєкт нового Цивільного кодексу №15150. Документ готують до другого читання. Про це повідомляє Київ Life із посиланням на громадську ініціативу «Голка».

Автори звернення вважають, що повна заміна чинного кодексу може порушити правову наступність. Нинішній Цивільний кодекс діє понад 20 років, і за цей час суди сформували практику, якою користуються громадяни, бізнес та держава.

На думку підписантів, нова редакція здатна спричинити правову невизначеність і змінити підходи до застосування усталених судових висновків. Серед сфер ризику вони називають захист державної, комунальної та приватної власності, свободу слова, право на приватність, а також права жінок, дітей і ЛГБТІК+ людей.

Для громадян це може обернутися довшими судовими процесами, додатковими витратами та менш передбачуваними рішеннями. Бізнес, як зазначають автори заяви, може зіткнутися зі зростанням правової невизначеності, а суди — з додатковим навантаженням.

Застереження щодо майна

Голова «Голки» Ірина Федорів заявила, що новий кодекс може знецінити напрацювання судів за понад 22 роки. За її словами, Верховний Суд сформував практику, яка допомагає державі та громадам повертати незаконно відчужене майно.

Окреме занепокоєння, за словами Федорів, викликають положення про публічну власність, об’єкти, обмежені в цивільному обороті, майно, необхідне для виконання державою основних функцій та забезпечення обороноздатності, а також об’єкти права власності Українського народу і землі, виведені з цивільного обороту.

Вона вважає, що нові правила щодо позовної давності та залежності прав від записів у реєстрах можуть ускладнити повернення такого майна.

Що може змінитися для медіа

Підписанти звернення також говорять про можливі загрози для свободи слова та права суспільства на інформацію. Серед них — судова заборона публікацій, розширення права на відповідь, застосування «права на забуття» для приховування суспільно важливих відомостей і посилення юридичного тиску на журналістів.

Шеф-редакторка групи видань «Детектор медіа» Наталія Лігачова зауважила, що такі положення можуть призвести до вимог видаляти архівні матеріали й обмежувати публікацію суспільно важливого листування юридичних осіб — навіть якщо оприлюднена інформація є достовірною. На її думку, це може звузити право громадян знати та контролювати діяльність влади й публічних осіб.

Замість повної заміни кодексу громадські організації та медіа пропонують модернізувати цивільне законодавство через точкові зміни до чинного документа.