Як росія русифікувала українську зсередини: не лише заборони

Російська імперія та радянська влада століттями намагалися не лише витіснити українську мову з публічного простору, а й змінити її зсередини — вилучали питомі слова, нав’язували кальки та формували у носіїв відчуття меншовартості. Про це в інтерв’ю розповіла мовознавиця, докторка філологічних наук і співробітниця Інституту української мови НАН України Тетяна Коць, повідомляє Київ Life.

За словами дослідниці, політика зросійщення була системною, тривалою і насильницькою. Через бездержавність України вона охопила освіту, культуру, науку, книгодрукування та інші сфери суспільного життя.

Серед ключових документів мовознавиця називає Валуєвський циркуляр 1863 року та Емський указ 1876 року. У них українську мову фактично заперечували як окрему, називаючи її «малоросійським наріччям». Документи обмежували друк оригінальних і перекладних текстів українською, ввезення книжок з-за кордону, проведення вистав і концертів з українськими піснями.

Заборони поширювалися також на роботу наукових осередків і навчання дітей рідною мовою. Тож українську намагалися усунути не з окремої галузі, а з усього публічного простору. Про те, як українська культура попри обмеження продовжує проявлятися в міському середовищі, читайте в історії мисткині, яка закохує у затишні вулиці столиці.

Репресії проти мовознавців

Опір русифікації чинили українські інтелектуали. Тетяна Коць згадує мовознавців Олену Курило, Олександра Синявського, Агатангела Кримського та поетів Розстріляного відродження. Їх переслідували, ув’язнювали й розстрілювали за роботу над граматиками та словниками, що засвідчували історичну глибину, самобутність і окремішність української мови.

Репресій зазнавали й автори, які писали українською про загальнолюдські цінності та теми, пов’язані з національною ментальністю. Коли заборони й переслідування не давали владі бажаного результату, вона вдавалася до знищення інтелектуального надбання.

У 1920–1930-х роках з обігу різними способами вилучали українські словники, які показували відмінності між українською та російською мовами. Так русифікація впливала не лише на сферу вжитку української, а й на її лексику, граматику та сприйняття самими носіями.