У столичних парках за рік врятували понад 7 тисяч дерев від небезпечного паразита

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

У столичних зелених зонах продовжується масштабна робота з порятунку дерев від підступного паразита: лише за рік комунальні бригади очистили понад сім тисяч рослин від заростей, що послаблюють крону і створюють загрозу для мешканців міста. Ця діяльність має безпосередній вплив на безпеку пішоходів, стан повітря та тривалість життя міських парків і скверів.

Робота на місцях: як очищали дерева

За даними профільних служб, більшість втручань проводилися силами комунальних служб та спеціалізованих підрозділів охорони зелених насаджень. Упродовж звітного періоду було оброблено тисячі дерев у парках, скверах та на вулицях міста. Конкретні цифри свідчать про системний підхід: понад 5 тисяч рослин очищено під час цільових робіт у зонах відпочинку, ще кілька тисяч піддалися обробці під час планових господарських заходів.

Основна технологія — це локальна обрізка уражених гілок та корегування крони. Такий метод дозволяє зберегти основну структуру дерева та мінімізувати ризики пошкодження. Важливо, що операції виконували сертифіковані спеціалісти з інструментами та технікою, адаптованими до роботи на висоті. Саме професійний підхід зменшує ймовірність травмування дерева під час видалення паразита.

Чому важливо боротися з паразитом

Омела — паразитичний напівчагарник, який живиться за рахунок дерева-господаря, відбираючи воду та поживні речовини. Через це постраждала рослина втрачає життєві сили, стає менш стійкою до морозів, вітру та патогенів. Пошкоджені дерева частіше й швидше всихають, а вулиці з великою кількістю уражених насаджень стають потенційно небезпечними через ризик падіння гілок.

У столичних насадженнях найбільш вразливими є такі види: клени, липи, тополі, верби, дуби, берези та осики. Ці породи становлять основу міських лісосмуг і парків, тому їхнє здоров’я прямо впливає на якість зелені зони загалом. Масове поширення паразита часто стається непомітно — спочатку зміни малопомітні, а потім дерево стрімко втрачає листя і міцність гілок.

Розповсюдження омели посилюється діяльністю птахів, що поїдають її ягоди: клейке насіння переноситься і закріплюється на гілках, особливо в тепліших і освітлених частинах міста. Саме тому міські коридори міграції птахів та старі споруди з деревами виявляються у зоні підвищеного ризику.

Як містяни можуть допомогти і що робити при виявленні уражень

Збереження столичних насаджень — спільна справа влади та громади. Жителів просять уважно ставитися до стану дерев у своєму районі: помітивши великі скупчення паразита на кроні або гілках, варто повідомити відповідні служби благоустрою. Профільні служби оперативно здійснюють обстеження та приймають рішення щодо необхідних робіт.

Фахівці наполегливо радять не намагатися самостійно зрізати уражені гілки. Неправильне втручання може призвести до додаткових пошкоджень, інфікування рани або падіння гілок на людей і майно. Крім того, необхідні засоби безпеки й навички роботи на висоті, які є тільки у підготовлених бригад.

Регулярне очищення насаджень допомагає уникнути масових вирубок у майбутньому: своєчасна обрізка продовжує життя дерев і зберігає естетику парків. Водночас профілактика включає не лише обрізку, а й систематичний моніторинг, санітарне утримання та заходи щодо відновлення пошкоджених дерев.

Підсумовуючи, можна сказати, що комплексна програма захисту зелених насаджень є ключовим елементом збереження міського середовища. Підтримка з боку мешканців і координація дій Київзеленбуд та інших служб дозволяє зменшити поширення паразита, зберегти більше дерев і зробити столичні сквери безпечнішими та привабливішими для відпочинку.