Тисячі людей у білому і світова премʼєра: як пройшов «ІНТЕРСТЕЛЛАР АКТ І: Місяць» у Києві

10 січня 2026 року київська сцена пережила подію, яка миттєво стала символом культурного опору та творчої відбудови. У промисловому павільйоні «КИТ» зібралося кілька тисяч людей, одягнених у біле, щоб стати частиною перформансу першого акту нового аудіовізуального проєкту. Ця зустріч показала, як сцена та публіка можуть створити спільну енергетику, де мистецтво служить і як естетичне переживання, і як соціальний меседж.

Концепція та візуальна алхімія

Організатори обрали концепцію «Total White» не лише як стильову домінанту, а як метафору оновлення та світла у темні часи. Коли близько 4 000 глядачів з’явилися в білих образах, вони не просто заповнили простір — вони стали живою частиною інсталяції. Локація перетворилась на сцену, де індустріальні елементи ВДНГ поєдналися з футуристичними світловими конструкціями, створивши відчуття перебування на борту міжзоряного корабля.

Світлові рішення, спеціальні кільцеві модулі та продуманий сценічний дизайн працювали на створення глибокого візуального наративу. У цьому контексті Київ виглядав не як місто, що виживає, а як центр, здатний продукувати нові культурні тренди. Рухи повітряних артистів, маски та костюми — усе було синхронізовано з музикою й світлом, тому глядачі відчували не просто шоу, а цілісний перформативний простір.

Музичні відкриття та світова прем'єра

Музична програма поєднала локальних і міжнародних імен: Neumateria відкрив вечір із медитативними, але емоційно напруженими треками, які задали тон усьому дійству. Виступ Anna Lee — довгоочікуване повернення артистки — став однією з найсильніших емоційних митей: публіка реагувала бурхливо, ніби переживаючи колективний катарсис. Ці моменти підкреслили, наскільки важливі музичні символи для відновлення культурної ідентичності.

Кульмінацією став сет від SCHILLER, у якому поєднання аналогових синтезаторів і сучасної електронної обробки створило унікальний звук. Для гостей події було підготовлено ексклюзивний ремікс на відомий саундтрек Ганса Циммера — композицію, що одразу викликала асоціації з космічними широтами й емоційними глибинами. Коли знайомі мотиви розлились залом у новій обробці з українськими мовними вставками, аудиторія об’єдналась у єдиному відчутті причетності.

Технічна частина також заслуговує на увагу: звукорежисура та візуальні проєкції працювали як єдине ціле, дозволяючи кожному номеру розкриватися поступово й органічно. Це створило відчуття, що ми спостерігаємо за початком великої художньої епопеї, яка обіцяє динамічний розвиток у наступних актах.

Суспільний вимір: благодійність і підтримка

Подія мала не лише естетичний, а й важливий соціальний вимір. Ініціатори підкреслювали, що мистецтво тут виступає як терапія: після днів із відключеннями світла та загрожуваними обстрілами люди прийшли за відчуттям спільноти. Проєкт отримав значну підтримку з боку місцевої спільноти та благодійників.

Під час вечора відбувся благодійний аукціон, кошти з якого були спрямовані на потреби Збройних Сил та гуманітарні програми. Зібрана сума стала ще одним доказом того, що культурні події в Україні сьогодні нерозривно пов'язані з солідарністю і підтримкою тих, хто захищає країну. Організатори та артисти наголосили: мистецтво має не лише розважальну функцію, воно може мобілізувати ресурси й увагу на критично важливі питання.

Крім фінансової підтримки, проєкт дав можливість для діалогу між митцями, активістами та волонтерами, заклавши платформу для подальшої співпраці. Таким чином, вечір став не лише святом звуку й світла, а й простором соціального об’єднання.

У підсумку, перший акт цієї масштабної аудіовізуальної ініціативи підтвердив: навіть за складних умов Київ здатен створювати проєкти, які конкурують із найкращими європейськими майданчиками. Завдяки професіоналізму команд, сміливим ідеям та довірі аудиторії, з’явився новий стандарт проведення культурних заходів. Наступні акти обіцяють ще більше музичних експериментів, візуальних рішень та соціальних ініціатив — і ця подорож тільки починається.