Терміново: Будинок Хвойки руйнується — у Києві борються за порятунок пам’ятки, де народився музей трипільської культури

Терміново: Будинок Хвойки руйнується — у Києві борються за порятунок пам’ятки, де народився музей трипільської культури

У самому серці старого Подолу виникла загроза, яка може позбавити Київ фундаментального пам’ятного місця для української археології. Йдеться про Будинок Хвойки на вулиці Ігорівська, 9/1 — садибу, де працював і жив Вікентій Хвойка, дослідник, який відкрив світу трипільську культуру і фактично започаткував перший експозиційний простір, присвячений цій епосі. Наразі споруда перебуває у критичному стані: фахівці Департаменту охорони культурної спадщини КМДА офіційно констатували технічний стан — незадовільний, а юридичні та фінансові перепони стримують будь-які реставраційні роботи.

Що відомо про стан і цінність пам’ятки

Будинок Хвойки не є звичайною історичною будівлею: саме тут 16 років свого життя зберігався і систематизувався матеріал, який дозволив створити перший унікальний музей трипільської культури. За документами, пам’ятка розташована в межах історичного заповідника «Стародавній Київ», і її втрата означатиме зникнення важливого культурного й наукового маркера. Крім видимих тріщин у стінах і проблем з інженерними конструкціями, існує ризик руйнування автентичних інтер’єрів та документальних свідчень, пов’язаних із діяльністю Хвойки.

Місцеві експерти наголошують, що втрата подібних об’єктів відбувається не лише через бойові дії, а часто через хронічну занедбаність, відсутність доступного фінансування та юридичні колізії. У випадку цього будинку проблема загострюється через статус власності та блокування можливостей для реставрації.

Юридичні перешкоди і варіанти порятунку

Головна перепона зараз — юридична відчуженість будівлі. Об’єкт перебуває під арештом, він визнаний активом підсанкційного власника і переданий в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Через це неможливо ані продати споруду, ані передати її місту, ані профінансувати реставрацію за звичайними механізмами публічно-приватного партнерства. Фактично пам’ятка «зависла» між формальним захистом і реальним руйнуванням.

Історики та громадські активісти пропонують єдиний життєздатний шлях — оперативно визначити нового управителя, який матиме право і ресурси на проведення консерваційних та реставраційних робіт. Ідея полягає в тому, щоб створити на базі садиби археологічний музей сучасного формату, який не лише збереже автентику місця, а й перетворить його на просвітницький центр для киян і туристів. Наразі тривають перемовини і петиції з вимогою надати будинку статус пріоритетного об’єкта для виведення з арешту або передачі в управління громадської чи муніципальної структури.

Чому це важливо для міста і що робити далі

Поділ — історичне ядро Києва, і кожна втрата тут означає непоправну шкоду культурній пам’яті. Якщо не запобігти руйнуванню Будинку Хвойки, місто ризикує втратити не лише стару садибу, а й унікальний зв’язок з історією археологічних досліджень України. Втрата такого об’єкта підірве туристичну привабливість району і зменшить можливості для культурно-освітніх проєктів, пов’язаних із трипільською культурою.

Щоб змінити ситуацію, необхідні скоординовані кроки: посилене адвокаційне звернення до АРМА та КМДА, залучення фахівців збереження пам’яток для оперативної консервації, пошук джерел фінансування через гранти, культурні фонди та приватних меценатів, а також створення громадської ініціативи, яка зможе стати офіційним партнером у відновленні і подальшій експлуатації об’єкта. Історики вже пропонують конкретні програми зонування експозицій, освітніх проєктів і туристичних маршрутів, які зроблять музей привабливим і самоокупним.

Сьогодні питання стоїть просто: чи вдасться вчасно знайти управителя і ресурси, щоби врятувати пам’ятку, або Київ отримає ще одну порожню ділянку на місці живої історії. Відповідь залежить від швидкості рішень чиновників, активності громади та готовності суспільства захищати свою культурну спадщину. Будинок Хвойки — це шанс зберегти для майбутніх поколінь справжній витвір пам’яті про відкриття трипільської культури; втратити його буде непростимо.