Стріляна новина викликала хвилю обурення та занепокоєння серед киян: за висновками фахівців, конструктивні ресурси однієї з ключових транспортних артерій столиці вичерпано вже кілька років тому. Інженери та експерти попереджають про підвищений ризик аварійних ситуацій і закликають до термінових заходів безпеки та повноцінної реконструкції.
Шок: інженери підтвердили — ресурс Моста Патона в Києві вичерпано ще у 2018
Офіційні висновки, оприлюднені представниками профільних установ, свідчать, що Міст Патона у столиці перебуває у вкрай погіршеному стані. За інформацією генерального директора Українського інституту сталевих конструкцій ім. В. М. Шимановського, стан споруди класифікують як п’ятий технічний стан — фактично непрацездатний. Ключовий показник — залишковий ресурс — за оцінками фахівців фактично дорівнює нулю ще з 2018 року.
Експерти підкреслюють, що це не обов’язково означає миттєве руйнування, однак значно підвищує ймовірність локальних аварій, обвалів окремих елементів та небезпечних деформацій. За словами інженерив, критично важливими є негайні заходи для зниження навантаження, посилення контрольних інспекцій і планування повномасштабної реконструкції.
Навантага, зношення і реальні ризики для містян
Проєктна пропускна здатність мосту закладала приблизно 10 тисяч автомобілів на добу, тоді як нині щоденний потік перевищує цю цифру в десятки разів — близько 130 тисяч автотранспортних засобів. Таке перевантаження експлуатаційних вузлів сприяє прискореному зносу: корозійні ураження сталевих балок, просідання залізобетонної плити проїзної частини, руйнування опорних і допоміжних елементів — все це фіксується при останніх інспекціях.
Незважаючи на те, що за проєктом термін експлуатації споруди складав близько 100 років, на практиці регулярні капітальні ремонти або системна модернізація не проводилися в обсягах, достатніх для підтримки проєктного ресурсу. Як результат, дефекти накопичувалися роками, а критична межа була, за оцінками фахівців, досягнута ще в 2018 році.
Найбільш уразливі елементи — поперечні сталеві балки, зчеплення із залізобетонними плитами та опорні вузли. Пошкодження цих частин може призвести до локального провисання проїзду або зміни геометрії мосту, що автоматично підвищує ризики для транспортного потоку та пішоходів.
Причини затримок реконструкції та можливі сценарії дій
Причин, через які повноцінна реконструкція споруди не розпочалася вчасно, кілька і вони взаємопов’язані. Серед ключових факторів — процедурні проблеми з тендерами, втручання контролюючих органів, передача об’єкта між балансоутримувачами міста і держави, а також безпосередній вплив зовнішніх факторів, зокрема початок повномасштабної війни, що ускладнило реалізацію великих інфраструктурних проєктів.
Через накопичені ризики на мосту введено часткове обмеження руху, яке діє ще з 2020 року. Однак експерти наполягають, що цього недостатньо для гарантії безпеки довгостроково. У пріоритеті — розробка реального плану реконструкції з чітким фінансуванням, визначення відповідальних за виконання робіт та прозора процедура відбору підрядників без ризику нових затримок.
Можливі тимчасові заходи включають посилений моніторинг конструкції, обмеження вантажних та транзитних потоків, запровадження тимчасових переправ для зниження навантаження, а також інженерні підсилення критичних ділянок. Довгостроковим рішенням має стати детальна реконструкція або повна заміна несучих елементів із врахуванням сучасних навантажень і стандартів безпеки.
Громадськість, міська влада та інженерна спільнота закликають до прозорого діалогу та швидких дій, адже мова йде не лише про стан інженерної споруди, а й про безпеку щоденного руху тисяч киян. Якщо не вжити системних заходів вже зараз, наслідки можуть бути непередбачуваними та дорого коштувати з точки зору людського життя і міської інфраструктури.
Підсумовуючи: висновки фахівців про те, що ресурс Моста Патона був фактично вичерпаний ще у 2018 році, вимагають від міської та державної влади конкретних рішень. Терпець до відтермінувань вичерпано — потрібні негайні кроки для забезпечення безпеки і планування масштабної реконструкції, яка врахує реальні поточні навантаження та перспективи розвитку столиці.
У Києві — спалах укусів тварин: тисячі звернень до лікарів