Дата публікації Підпільна школа УПЦ МП у Києві: перевірка не виявила порушень мовного закону
Опубліковано 10.03.26 12:35
Переглядів статті Підпільна школа УПЦ МП у Києві: перевірка не виявила порушень мовного закону 43

Підпільна школа УПЦ МП у Києві: перевірка не виявила порушень мовного закону

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Інспекція, яка працювала за скаргами на діяльність навчального закладу при монастирі, не знайшла підстав для притягнення до відповідальності за порушення закону про державну мову. У результаті перевірки підтверджено, що претензії, пов'язані з використанням мови навчання, не підтверджуються документально або фактичними обставинами.

Підпільна школа УПЦ МП у Києві: перевірка не виявила порушень мовного закону

За даними секретаріату Уповноваженої із захисту державної мови, інспектори вивчали навчальні матеріали та освітню програму закладу, відомого як підпільна школа на території монастиря УПЦ МП "Голосіївська пустинь". Представниця омбудсмана, Єлизавета Сачура, зазначила, що одним із потенційних джерел непорозуміння став пункт програми, де йшлося про розвиток вмінь спілкуватися учнів їхньою “рідною мовою”, поряд із державною та іноземними мовами. Однак наявність такого формулювання у навчальній документації сама по собі не означає порушення мовного закону і не входить у прямі повноваження органу мовного контролю.

Результати перевірки та інші виявлені недоліки

Надто важливим моментом у висновку фахівців стало те, що жоден із батьків учнів не надав підтвердження порушення права на навчання державною мовою. Відтак у відомства не було підстав відкривати адміністративні провадження за цим напрямком. Разом із тим перевірка виявила інші питання, що стосуються освітнього процесу: недоліки у освітніх програмах, правилах зарахування, системі оцінювання та формі організації навчання, зокрема щодо дистанційного та сімейного навчання. Ці питання уже передані до відповідних органів освіти для подальшого реагування та приведення документів у відповідність до чинного законодавства.

Інформаційні матеріали, які стали підставою для уваги правоохоронців і громадськості, описували низку фактів, що викликали занепокоєння: нібито викладання російської мови під маркуванням як «слов’янська», використання застарілих радянських підручників, демонстрація російських кіноматеріалів та виконання радянських і російських пісень на уроках музики. Ці твердження стали предметом додаткової перевірки, але саме порушень мовного режиму офіційно не зафіксовано.

Передісторія, правоохоронні дії та суспільний резонанс

На початку року за фактом діяльності навчального закладу СБУ відкрила досудове розслідування. Ініціатором суспільного інтересу до ситуації стали журналістські розслідування Слідство.Інфо, які висвітлили сумнівні моменти в організації навчання при монастирі. Після поширення матеріалів у медіа повідомлялося, що з території України, ймовірно, виїхав настоятель обителі — архієпископ Ісаакій Ворзельський, що додало подіям політичного та емоційного забарвлення.

Попри відсутність фактів порушення мовного закону, ситуація привернула увагу суспільства й влади, оскільки підкреслила важливість прозорих механізмів контролю за приватними та релігійними освітніми ініціативами. На тлі цих подій органи місцевого самоврядування та освітні управління отримали сигнал активізувати інспекційну роботу щодо дотримання освітніх стандартів у позашкільних та альтернативних формах навчання.

Для батьків і громади Києва ключовим висновком має стати усвідомлення власних прав і механізмів захисту: законодавство про освіту та державну мову спрямоване на захист прав дітей, а кожен недержавний навчальний заклад зобов'язаний дотримуватися офіційних стандартів та освітніх норм. У випадку сумнівів батьки можуть звертатися до відповідних органів, фіксувати факти й документи, які підтверджують порушення, щоб перевірки мали правову підставу та могли бути ефективними.

Підсумовуючи, можна сказати, що нинішній інцидент став сигналом для посилення координації між контролюючими органами, освітніми інституціями та громадськістю. Водночас він нагадує про необхідність уважного підходу до інформації в медіа й ретельної перевірки фактів перед висновками про порушення законодавства. Важливо, щоб у майбутньому будь-які закиди щодо мовного режиму чи змісту навчання базувалися на чіткій доказовій базі, а реагування відбувалося у межах компетенції відповідних органів.