На Оболонській набережній кияни виявили несподіваних зимових мешканців: десятки лебедів і качок облюбували ділянку біля легендарного «Моста‑хвилі». Ставлення перехожих і місцевих засобів масової інформації до явища — від захоплення до тривоги: люди фотографують птахів, приносять частування, а орнітологи попереджають про ризики для здоров’я тварин.
Де і чому птахи обрали саме цю ділянку
Птахи зосередилися на плесах Дніпра в Оболонському районі, де річка через сильніші потоки та підводні вихори не вкривається суцільною кригою. Представники природоохоронних організацій пояснюють: у холодну пору птахи шукають відкриту воду, де можна поїсти і зігрітися. Тут для них створилися сприятливі умови через поєднання течії, скиду теплішої води та обривчастого берега, що перешкоджає формуванню щільної криги.
Орнітологи відзначають, що частина шипунів та інших шкідливих для криги видів останніми роками все частіше пристосовується до міського середовища й взагалі не відлітає з Києва на зиму. Це явище — наслідок м’яких зим, доступності їжі та наявності ділянок з відкритою водою.
Підгодовування: допомога чи ризик?
Місцеві мешканці зраділи можливості спостерігати за птахами зблизька і почали приносити для них їжу. Проте спеціалісти звертають увагу: не вся людська їжа корисна. Прості речі, які здаються безпечними, можуть завдати шкоди — від розладів шлунка до серйозних деформацій пір’я й крил, відомих як «ангельське крило».
Фахівці радять уникати давання птахам свіжого білого хліба, солодкої випічки, печива та інших виробів із великою кількістю дріжджів і добавок. Натомість краще пропонувати зернові культури, кукурудзу та подрібнені овочі. Такі продукти відповідають природному раціону птахів і допомагають їм зимувати без шкоди для здоров’я.
Важливе застереження: підгодовування має бути помірним і відповідати раціону. Надмірна кількість їжі біля берега приваблює хижаків, створює натовп і може призвести до конфліктів між людьми та дикими тваринами.
Що означає присутність птахів для міста і мешканців
Поява великої кількості птахів у центральних частинах Києва — не лише природне явище, а й суспільний індикатор. Для багатьох киян Оболонська набережна стала місцем короткого відпочинку від тривог і новин: тут чути плескіт води й крики птахів замість гудків авто та сирен. Таке сусідство природи і міста демонструє, як урбаністичний простір може адаптуватися до складних обставин.
Експерти наголошують на важливості поєднання громадської уваги та відповідальної поведінки: потрібно не лише милуватися птахами, а й дбати про їх безпеку. Міська адміністрація та природоохоронні організації можуть організувати інформаційні пункти й таблички з правилами підгодовування, щоб мінімізувати ризики.
Кияни вже зараз розповідають у соцмережах про свої зустрічі з лебедями й качками, діляться фотографіями, дають поради одне одному. Однак найкорисніша реакція — це поінформованість: знати, що саме можна давати птахам, як поводитися біля берега і як повідомляти фахівців у разі знахідки пораненої або загрозливої ситуації для тварин.
Зима на Оболоні цього року виявилася незвично живою: там, де міський ритм сповільнюється, природа знайшла своє куточок. Якщо кияни збережуть уважність і дотримуватимуться рекомендацій фахівців, ця «пташина гавань» зможе залишатися притулком для диких мешканців і джерелом радості для людей ще не один сезон.
«Вже не сом»: Валерій Харчишин став моржем у Дніпрі заради збору 15 млн грн для ГУР