Кияни з будинку на Мокрій: «Утеплили не всіх» — обурення через відбудову після ракетного удару

У Солом’янському районі Києва конфлікт навколо відновлення одного з постраждалих будинків набирає обертів: мешканці стверджують, що під час ремонту були проігноровані частини будинку, які також потребують комплексного відновлення. Ситуація викликала масштабні обговорення у дворах, в соцмережах і на прийомах у місцевих посадовців.

Кияни з будинку на Мокрій: «Утеплили не всіх» — обурення через відбудову після ракетного удару

Подія розпочалася після того, як на початку 2024 року багатоповерхівка по вул. Мокрій, 7 зазнала удару російською ракетою. Роботи з відновлення стартували влітку 2024 року за рахунок міського бюджету в межах програми розвитку столиці. Нині будівельники вже виходять на фінальний етап, але сварка між мешканцями та адміністрацією міста триває: частина людей обурена, що утеплення фасаду виконується тільки для двох під’їздів, хоча за висновками експертів постраждали кілька секцій будинку.

Що зроблено та чому виникли претензії

За офіційною версією, комплексні роботи з відновлення включали демонтаж сильно пошкоджених зовнішніх панелей у найбільш постраждалих секціях і відновлення конструкції з використанням металевого каркасу та сучасних матеріалів. Тому у під’їздах №3 та №4 виконали повне утеплення фасаду разом із роботами у місцях спільного користування. Це, за словами посадовців, зумовлено категорією пошкоджень та технологічними вимогами відновлення.

Проте мешканці під’їздів №2 та №5 зауважують, що їхні квартири також зазнали значних пошкоджень від вибухової хвилі: тріщини у стиках панелей, зношені внутрішні конструкції, проблеми з опаленням та випадки появи плісняви. Експертні висновки місцевих інституцій частково підтвердили непридатність деяких приміщень для нормальної експлуатації. Натомість у тих секціях, які не отримали утеплення, дефекти заповнили герметиком — рішення, яке люди вважають тимчасовим і недостатнім.

Вимоги мешканців і можливі шляхи вирішення

Жителі будинку вимагають перегляду проекту та додаткових експертиз: вони наполягають на рівному підході до відбудови, щоб усі постраждалі секції отримали належний захист від холоду і вологи. Активісти зазначають, що відбудова житла після ракетних обстрілів має бути не лише швидкою, а й справедливою, адже економія на утепленні може призвести до повторних проблем — руйнувань, енерговитрат та загрози здоров’ю через підвищену вологість і плісняву.

Міська адміністрація пояснює обмеження фінансування та технічні вимоги проєкту, посилаючись на програму розвитку міста на 2024–2026 роки, але мешканці продовжують звертатися із петиціями, публікують фото пошкоджень у соцмережах і наполягають на публічних слуханнях. Деякі жителі пропонують провести повторну інвентаризацію ушкоджень і залучити незалежних експертів, щоб остаточно визначити обсяги необхідних робіт.

Незважаючи на те, що відновлення вже триває майже два роки, більшість учасників дискусії згодні: відбудова має поєднувати оперативність і прозорість. Якщо місто надасть додаткові роз’яснення про критерії відбору секцій для утеплення та покаже фінансові розрахунки, це може зменшити напругу. У протилежному випадку скарги мешканців можуть вийти на вищий рівень — до журналістських розслідувань і звернень до контрольних органів.

Висновок справи поки що відкритий: від того, як вирішать питання з утепленням фасаду та компенсаціями за нанесені збитки, залежатиме не лише комфорт мешканців одного будинку, а й довіра громади до механізмів відбудови у постраждалих районах Києва загалом.