КНУ Шевченка більше не перший: хто очолив рейтинг вишів України

У 2026 році академічний рейтинг «ТОП-200 Україна» зазнав помітної перестановки: уперше перше місце дісталося Національному університету «Львівська політехніка». Результат став сюрпризом для частини наукової спільноти, адже торік очолював список Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Натомість КНУ опустився на другу позицію, а Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» утримав третє місце вже другий рік поспіль.

Важливо звернути увагу на географію представництва у двадцятці лідерів: сім закладів розташовані в Києві — це найчисленніше представництво серед міст України. Львів представлений трьома вишами, Харків та Дніпро — по дві установи, а також по одному закладу у Сумах, Івано-Франківську, Рівному, Одесі, Чернівцях та Ужгороді. Така картина підкреслює як столичну концентрацію академічного потенціалу, так і зростаючу роль регіональних центрів у науково-освітній сфері.

Десять найкращих університетів України

За методологією рейтингу нижча сумарна величина індексів відповідає вищій позиції. Так, переможцем стала Національний університет «Львівська політехніка» зі значенням індексів 5,11. Далі йдуть Київський національний університет імені Тараса Шевченка — 5,91 та КПІ імені Ігоря Сікорського — 6,29. Позиції з четвертої по десяту виглядають так:

4. Сумський державний університет — 7,14.

5. Львівський національний університет імені Івана Франка — 8,76.

6. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна — 8,90.

7. Карпатський національний університет імені Василя Стефаника — 11,09.

8. Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» — 11,75.

9. Національний університет біоресурсів і природокористування України — 11,91.

10. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — 13,92.

Які київські університети увійшли до топ-20

Серед столичних закладів найвищу позицію зберіг КНУ імені Тараса Шевченка (2-е місце). Друге й третє місця в загальному списку займають київські виші завдяки стабільним міжнародним показникам і результатам акредитацій. КПІ імені Ігоря Сікорського — 3-тє, а Національний університет біоресурсів і природокористування України розташувався на 9-му місці. Столичний медичний університет, НМУ імені О. О. Богомольця, посів 14-ту позицію, а Київський авіаційний інститут — 15-ту. Відомі наукові центри — Києво-Могилянська академія і Київський національний університет будівництва і архітектури — зайняли відповідно 16-ту та 20-ту позиції. Крім того, ще кілька київських закладів відзначилися поруч із топ-20: університет імені Бориса Грінченка — 25-й, КНЕУ імені Вадима Гетьмана — 26-й, а Державний торговельно-економічний університет — 35-й.

Чому Львівська політехніка очолила рейтинг і як його складають

Укладачі рейтингу відзначили, що перемога Львівської політехніки базується на збалансованості показників. Заклад показав високу привабливість для абітурієнтів (велику кількість заяв), а також ефективну участь у конкурсах наукових проєктів. Додатково університет отримав сильні позиції в міжнародних та національних оцінках: друге місце в QS Sustainability 2026, а також високі місця в SCImago Institutions Rankings, Times Higher Education та THE Sustainability Impact Ratings, окремих національних рейтингах акредитацій і за кількістю патентів. Одночасно КНУ зберіг лідерство за показниками QS World University Rankings, Scopus та результатами акредитаційних експертиз, але сума його індексів зросла з 4,18 у 2025 році до 5,91 у 2026-му, що спричинило переміщення на другу позицію.

Методологія «ТОП-200 Україна», яку готує Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» з урахуванням рекомендацій IREG, передбачає комплексну оцінку. У 2026 році зросла вагомість показників, пов’язаних зі сталим розвитком, соціальною відповідальністю, міжнародною конкурентоспроможністю та інноваційністю. До загального балансу включають дані з QS, Scopus, SCImago, THE, рейтинги сталого розвитку, а також національні метрики — акредитації, патенти, участь у наукових конкурсах, кількість заяв вступників і середній конкурсний бал. Водночас рейтинг не дає прямої оцінки якості окремих освітніх програм, тому при виборі вишу абітурієнтам слід додатково аналізувати акредитацію конкретної програми, навчальні плани, вартість навчання, кількість бюджетних місць і умови проживання.

Перестановки у рейтингу підкреслюють динаміку вищої освіти в Україні: зростання ролі регіональних університетів, посилення уваги до сталого розвитку та необхідність балансування міжнародних і національних показників. Для вступників і роботодавців такі рейтинги залишаються корисним орієнтиром, але не замінюють детальної перевірки обраної програми та безпосереднього знайомства з університетом.