610 мільйонів на Шулявку: активісти викрили «заточений» тендер на добудову розв’язки

У Києві розгортається новий раунд суперечок навколо одного з найрезонансніших міських об'єктів — Шулявського шляхопроводу. Оголошений нещодавно тендер на завершення реконструкції на суму майже 610 млн грн викликав хвилю критики з боку транспортних активістів, які вказують на ознаки обмеження конкуренції та «заточеність» умов під конкретного підрядника. У центрі уваги — фінансові вимоги й строки оплати, що, на думку ініціаторів звернення, можуть відсіяти більшість потенційних учасників.

610 мільйонів на Шулявку: активісти викрили «заточений» тендер на добудову розв’язки

За даними оголошення, закупівля має очікувану вартість 609,8 млн грн з ПДВ. Транспортний аналітик Олександр Гречко повідомив, що ключовим питанням є механізм розрахунків: оплату робіт передбачено протягом чотирьох місяців після виконання договору. Активісти стверджують, що такий підхід створює непропорційне фінансове навантаження на підрядників, адже не кожна компанія має змогу кредитувати проект на сотні мільйонів гривень.

Критики також зауважують, що подібні умови можуть фактично звузити список допущених до торгів учасників та зменшити конкуренцію, що відбивається на кінцевій ціні для міста. Учасники громадського руху стверджують, що через відсутність реальної конкуренції місто ризикує переплатити, а терміни та якість робіт можуть постраждати.

Що саме мають добудувати

Новий контракт передбачає завершення фінального етапу багаторічної реконструкції Шулявки — об'єкта, який уже став символом довгобуду. Підрядник має довести розв’язку на місці колишнього заводу «Більшовик» до повноцінної експлуатації. До переліку робіт входить будівництво з’їздів шляхопроводу, перевлаштування інженерних мереж, антикорозійний захист конструкцій, благоустрій прилеглої території, встановлення світлофорів на перехрестях Довженка — Цедіка та Гетьмана — Тихого, а також облаштування велопішохідного тунелю і реконструкція суміжних вулиць Цедіка, Нестерова, Сім’ї Бродських, частини Гарматної та Олекси Тихого. Термін виконання робіт — 20 місяців, завершення заплановано до 31 грудня 2027 року.

Історія проєкту розпочалася ще у 2018 році, коли первісна оцінка складала близько 600 млн грн. Після коригувань і перезатверджень у 2024 році загальна вартість зросла до близько 2,5 млрд грн. За підрахунками громадських активістів, уже витрачено понад 1,6 млрд грн, тому саме цей етап має стати завершальним — але під сумнів ставлять саме прозорість та умови нового тендеру.

Чому активісти вважають тендер «заточеним» і які можливі наслідки

Основна претензія зводиться до фінансових умов оплати: якщо переможець має чекати на оплату роботи до чотирьох місяців після завершення і підписання актів, це фактично вимагає від підрядника наявності значного оборотного капіталу або доступу до кредитних ресурсів. На думку активістів, такі вимоги відповідають лише великим компаніям з усталеними фінансовими зв’язками, а для середніх і малих підприємств участь стає фактично неможливою. Це, кажуть вони, зменшує число конкурентів і підвищує ризик відкатів, завищення цін або зниження якості робіт.

Крім того, громадські організації звертають увагу на ризики для руху та бюджету: затримки у фінансуванні підрядника можуть призвести до простоїв, а недостатня конкуренція — до дорожчого виконання робіт. Для мешканців Києва це означає продовження незручностей на проспекті Перемоги, вулиці Гетьмана та Довженка, що щоденно перевантажені під час годин пік.

Юридичні механізми для оскарження умов тендеру існують: учасники ринку можуть звернутися до Агенції з питань державних закупівель, оскаржувати умови в суді або ініціювати публічні розслідування. Громадські організації, зокрема «Пасажири Києва», вже готують звернення з вимогою перегляду умов та більш прозорих процедур. Також можливе звернення до Київської міської ради з проханням ввести додаткові гарантії прозорості та контролю за виконанням договору.

Міська влада, зі свого боку, аргументує умови тендеру необхідністю завершити довгобуд і гарантувати відповідальність підрядника за якість робіт. Проте у суспільстві зростає вимога до більшого балансу між оперативністю завершення об’єкта та забезпеченням рівних умов для всіх потенційних учасників торгів.

У підсумку ситуація навколо тендеру на 610 мільйонів — це не лише про цифри. Це тест на спроможність комунальних процедур забезпечити прозорість і справедливу конкуренцію. Від рішення, яке буде прийняте в найближчі тижні, залежатиме, чи стане цей тендер завершальним акордом у багаторічній історії Шулявки, чи новим джерелом скандалів та витрат для міського бюджету.

Активісти продовжують збирати докази та готувати публічні звернення, а мешканці очікують на швидке і компетентне вирішення питання, щоб розв’язка нарешті запрацювала на повну потужність і зменшила транспортні проблеми в одному з найзавантаженіших районів столиці.