Київ готовий до зими на 50–60% — експерт оцінив підготовку до опалювального сезону

Підготовка Києва до опалювального сезону 2026–2027 років наразі виконана приблизно на 50–60%. Водночас реальний рівень готовності стане зрозумілим лише наприкінці літа або на початку осені, коли завершаться основні роботи.

Таку оцінку озвучив член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

За словами експерта, робити остаточні висновки про готовність столиці та країни до проходження зими поки що передчасно.

Чи вплине призначення Сергія Корецького на підготовку до зими

Коментуючи призначення Сергія Корецького на посаду прем'єр-міністра України, Пендзин зазначив, що до початку опалювального сезону залишається близько трьох місяців, тому кардинально змінити вже запущені процеси новий уряд навряд чи зможе.

За його словами, більшість стратегічних рішень щодо проходження зими були ухвалені ще попереднім складом Кабінету Міністрів, а активна підготовка традиційно розпочинається одразу після завершення опалювального сезону.

Експерт також зауважив, що новий глава уряду має значний досвід роботи в енергетичній сфері, однак в умовах нинішньої системи державного управління кадрові зміни самі по собі не визначають хід підготовки.

Головним ризиком залишаються атаки на енергетичну інфраструктуру

На думку Олега Пендзина, найбільшу загрозу для стабільного проходження зими становлять можливі російські удари по об'єктах енергетичної інфраструктури.

Економіст вважає, що саме атаки на критичні об'єкти можуть створити найбільші труднощі для забезпечення населення теплом та електроенергією.

Водночас він наголосив, що Київ має врахувати досвід минулої зими, коли через масовані обстріли окремі райони столиці тривалий час залишалися без світла та теплопостачання.

Підсумовуючи оцінку, експерт зазначив, що виконання лише половини або навіть більшої частини запланованих заходів ще не означає повну готовність до опалювального сезону.

Що ще потрібно зробити та можливі сценарії

Щоб підвищити шанси на безперебійне проходження зими 2026–2027, місту та центральним органам влади доведеться прискорити низку технічних і організаційних заходів. По-перше, необхідно завершити перевірку та ремонт котелень, теплотрас і підстанцій у пріоритетних районах. Ремонтні бригади мають працювати у посиленому режимі, а місцева влада — забезпечити цілодобову координацію робіт та логістику матеріалів.

По-друге, важливим є формування резервів палива — газу, вугілля, дизелю та біопалива — на критичних вузлах теплоенергетики. Наявність страхових запасів дозволить згладити наслідки тимчасових перебоїв постачання або пошкоджень інфраструктури. Це стосується також резервних генераторів для лікарень, соціальних закладів та окремих житлових масивів.

По-третє, слід посилити захист ключових об'єктів енергетичної інфраструктури: фізичне укріплення, протиповітряні укриття для техніки, системи раннього виявлення та швидкі ремонтні групи. Міські служби мають відпрацювати плани евакуації та альтернативного теплопостачання для вразливих районів.

Комунікація з населенням — ще один критично важливий напрям. Чіткі інструкції щодо дій під час відключень, карта тимчасових пунктів обігріву, номери гарячих ліній і регулярні оновлення у ЗМІ та соціальних мережах зменшать паніку і підвищать координацію між мешканцями та службами.

Міська і державна влада також повинні активніше шукати міжнародну допомогу та технічну підтримку — модернізація обладнання, постачання мобільних котелень і генераторів, навчання ремонтних бригад від партнерів можуть суттєво посилити стійкість системи.

Щодо можливих сценаріїв розвитку подій: у сприятливому варіанті успішне завершення поточних робіт і збереження відносного спокою на фронті дозволять пройти зиму без масштабних відключень. У середньому сценарії — часткові пориви і тимчасові відключення у віддалених чи вразливих районах, що вимагатиме координації і швидкого реагування. Найгірший сценарій передбачає масштабні удари по енергосистемі з тривалими наслідками, у якому вже не лише технічні запаси, а й міжнародна допомога та мобілізація ресурсів визначатимуть, наскільки вдало місто пройде опалювальний сезон.

Економічний бік питання також важливий: фінансування термінових ремонтів, закупівля палива та обладнання, адаптація тарифної політики вимагатимуть чітких рішень від уряду та місцевих бюджетів. Відсутність коштів або затримки у фінансуванні можуть значно уповільнити процеси, навіть якщо технічні можливості наявні.

Таким чином, оцінка у 50–60%, надана Олегом Пендзином, відображає поточний рівень робіт, але не гарантує безпеки у випадку екстремальних загроз. Ключовими факторами успіху стануть швидкість завершення ремонтів, наявність резервів, захищеність критичних об'єктів та злагоджена робота влади з населенням і міжнародними партнерами.

Звертаючи увагу на ці аспекти, Київ може значно підвищити свою готовність до зими і зменшити ризики від можливих атак або технічних збоїв. Остаточний вердикт щодо стану готовності стане зрозумілим у кінці літа або на початку осені, коли завершаться усі основні підготовчі роботи та будуть підбиті підсумки виконаних заходів.