Прокуратура на Київщині через суд домоглася повернення у державну власність майже 37 гектарів земель історико‑культурного призначення, на яких розміщені пам’ятки археології національного значення. Відповідну інформацію оприлюднив Офіс Генерального прокурора, підкресливши, що такі дії спрямовані на відновлення законності у сфері охорони культурної спадщини та запобігання подальшому нищенню пам’яток.
Йдеться про ділянки, розташовані в межах Фастівського та Білоцерківського районів Київської області, які раніше були введені в приватну або комунальну власність з порушенням процедур та вимог чинного законодавства. За висновками правоохоронців, неправомірна реєстрація прав власності підривала правовий режим охорони археологічних об’єктів і створювала ризики для їх збереження.
Державі повернуть територію Малополовецького археологічного комплексу
Одним із ключових результатів судового розгляду стало повернення у держвласність території багатошарового археологічного комплексу — Малополовецького, що розташований у Фастівському районі. Йдеться про близько 22 гектарів, які раніше були оформлені на приватних власників з порушенням норм реєстрації.
Малополовецький комплекс має багатоперіодні культурні нашарування — від епохи енеоліту та раннього заліза до середньовіччя й доби козацтва. Саме тому стан правового захисту цієї території є критично важливим для збереження наукової інформації й історичного ландшафту. Фастівський міськрайонний суд встановив факт незаконності державної реєстрації права приватної власності на ці ділянки, а Київський апеляційний суд підтвердив це рішення, залишивши за державою право розпоряджатися охоронною зоною.
Ще майже 15 гектарів повернуть у межах давнього Торчеська
Окремою складовою повернення стали земельні ділянки площею близько 14,9 гектара у Білоцерківському районі, розташовані в межах городища літописного міста Торчеськ. За археологічними даними, це один із важливих політичних і оборонних центрів часу Київської Русі, тому територія має національне значення з точки зору культурної спадщини.
Як повідомляють у прокуратурі, право комунальної власності на ці землі було зареєстроване з порушеннями земельного та пам’яткоохоронного законодавства. Господарський суд Київської області задовольнив відповідний позов прокуратури, а Північний апеляційний господарський суд залишив це рішення без змін. Таким чином, майбутнє використання цієї ділянки тепер має здійснюватися у режимі, що гарантує збереження археологічних слідів і недопущення будівельної чи іншої діяльності, що може їх пошкодити.
Триває процедура повернення земель
На поточному етапі органи прокуратури забезпечують практичне виконання судових рішень. Йдеться про комплекс дій, спрямованих на відновлення прав держави на виявлені ділянки та приведення відомостей у державних реєстрах у відповідність до судових актів.
Зокрема, серед основних кроків у процедурі — внесення відповідних змін до Державного реєстру прав на нерухоме майно, оформлення документів про перехід земельних ділянок у власність держави та безпосереднє виконання виконавчих листів і рішень судів у повному обсязі. Представники прокуратури також контролюють, щоб жодні господарські чи будівельні роботи не проводилися на цих територіях у період, поки триває процес передання та наукових обстежень.
Прокурори наголошують, що повернення земель, на яких розташовані археологічні пам’ятки, сприятиме не лише юридичному відновленню справедливості, а й забезпеченню належних умов для наукових розкопок, консервації та культурно‑освітніх заходів. Посилення контролю за такими ділянками зменшує ризик самовільного знищення культурних нашарувань і дозволяє планувати заходи з охорони та доступності пам’яток для майбутніх поколінь.
У контексті цієї справи правоохоронні органи також нагадали про важливість системного моніторингу реєстраційних дій у сфері земельних відносин та координації між держорганами, які відповідають за охорону культурної спадщини. Подібні прецеденти підкреслюють, що держава готова застосовувати весь набір юридичних механізмів для захисту археологічних місць і відновлення законних прав на такі території.
Повернення близько 37 гектарів на Київщині — це приклад того, як судова практика та зусилля прокуратури сприяють збереженню національної пам’яті й культурної ідентичності. Надалі очікується, що після завершення процедур оформлення державних прав на ці ділянки буде розроблено план охорони та використання територій з урахуванням наукових рекомендацій і суспільних інтересів.
Штучний інтелект у Києві перевіряє підписи: як нові технології допомагають судовим експертам