Дата публікації У Лаврі відреставрували напрестольний хрест 1751 року роботи Івана Равича
Опубліковано 25.07.26 14:00
Переглядів статті У Лаврі відреставрували напрестольний хрест 1751 року роботи Івана Равича 3

У Лаврі відреставрували напрестольний хрест 1751 року роботи Івана Равича

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» завершили реставрацію рідкісного напрестольного хреста 1751 року, твору визначного київського золотаря XVIII століття. Пам'ятка, яка зберігається в Успенському соборі, тепер знову демонструє своє оригінальне барокове оздоблення та витончене авторське золочення, що довгі роки були приховані шаром бруду та старих і неповних консерваційних нашарувань.

Майже три століття історії

Напрестольний хрест був виготовлений у 1751 році на замовлення ієросхимонаха Івана Зеленія та від початку належав до головного богослужбового інвентарю Успенського собору. На срібній оправі збереглося іменне тавро майстра — «IR», що однозначно свідчить про авторство Івана Равича, одного з найвпливовіших майстрів київського бароко.

Іван Равич (1677–1762) працював переважно на Подолі, був лавником і радницею київського магістрату, учасником ремісничих кіл і водночас автором численних релігійних речей — напрестольних хрестів, окладних прикрас для Євангелій, ризницьких виробів для монастирів та церков. Його твори вирізняються складною бароковою орнаментикою, високою майстерністю різьблення по металу і якісним застосуванням золочення, що робить кожен предмет важливим джерелом для вивчення мистецтва XVIII століття на українських землях.

Протягом років хрест зберігався в лаврському зібранні, але через природний знос та вплив довкілля його вигляд поступово втрачав яскравість. Однак тепер, після ретельної реставрації, пам'ятка повернулася до близького до автентичного стану, дозволяючи відвідувачам і дослідникам оцінити якість роботи майстра та релігійне значення предмета.

Що вдалося відновити

Реставраційні роботи провели фахівці відділу наукової реставрації, консервації та експертизи рухомих пам'яток Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». До проведення робіт долучилися реставратори Сергій Шелапов та Мирослава Грига, які виконали комплекс заходів з метою збереження автентичних матеріалів та авторських ознак твору.

Під час реставрації проведено низку важливих технологічних операцій, зокрема очищення металевої оправи від корозійних нашарувань та забруднень, що приховували тонку різьбу; акуратне укріплення декоративних елементів, які розхиталися з часом; збереження й локальна ревіталізація авторського золочення без нанесення сучасних декоративних нашарувань; відновлення різьбленої дерев'яної основи, яка тримала металеві деталі; а також роботи зі слюдяними вставками, що використовувалися як захисні віконця для ікон чи емалей.

Окрему увагу приділили документуванню кожного етапу реставрації: проведено фотозйомку, мікроскопічний аналіз покриттів та складання наукового звіту, що дозволить у майбутньому відстежувати стан пам'ятки та планувати профілактичні заходи. Реставратори наголошують, що головним принципом робіт було максимальне збереження оригінальних матеріалів і мінімальне втручання у первісну структуру виробу.

Значення пам'ятки та авторства

Напрестольний хрест — не лише цінний музейний експонат, але й предмет живої культової практики: такі хрести використовують під час літургій, освячень і благословень. Збереження його автентичного вигляду важливе для розуміння не лише техніки виготовлення, а й для реконструкції богослужбових традицій Київської православної церкви XVIII століття.

Особливе значення має збережене тавро майстра «IR». Ідентифікація авторства дає змогу пов'язати хрест з іншими відомими виробами Равича, відстежити еволюцію його стилю та технологій виготовлення, а також співставити майстерність київських ювелірів із загальноєвропейськими тенденціями бароко. Наявність підпису майстра робить цю річ важливим джерелом для мистецтвознавчих досліджень і каталогації церковних виробів доби.

Реставрація такого рівня сприяє збереженню культурної спадщини Києва і України загалом. Відновлений напрестольний хрест повернули до експозиції Успенського собору, де він може служити як об'єкт поклоніння, так і навчальний матеріал для студентів-реставраторів, істориків та широкої публіки. Гарантія належного зберігання та наукового супроводу дозволить передати цю унікальну пам'ятку наступним поколінням у найкращому стані.