16-річний ліцеїст із Київщини створив технологію захисту дронів від російських РЕБ

Молода ініціатива та технічний талант поєдналися у конкретному рішенні, яке може змінити тактику застосування безпілотних апаратів на передовій. Історія 16-річного винахідника з Київської області вже привертає увагу медіа, військових та інвесторів — адже мова йде про систему, що покликана захищати дрони від російських засобів радіоелектронної боротьби.

16-річний ліцеїст із Київщини створив технологію захисту дронів від російських РЕБ

Вадим Добровольський, ліцеїст із Київщини, розробив систему, яка має на меті зменшити втрати та збої зв’язку у роботі безпілотних літальних апаратів. Ідея з’явилася не з лабораторного завдання — вона витекла з реального досвіду родини: батько Вадима служить оператором дронів у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді і щодня стикається з наслідками впливу засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), які блокують або спотворюють канали управління.

Юний розробник заснував стартап PhAInix, мета якого — створити доступне та ефективне рішення для захисту цивільних і тактичних безпілотників. Команда, яку очолює Вадим, поєднала електроніку, програмне забезпечення та алгоритми автоматичного переключення каналів зв’язку. Це дозволяє дрону оперативно реагувати на спроби глушіння чи перехоплення, знижуючи ймовірність втрати техніки та ризики для екіпажів і пішого персоналу.

Як працює розробка

За словами авторів, ключова ідея полягає в автоматичному моніторингу якості каналу зв’язку та миттєвому переході на запасні частоти або альтернативні протоколи передачі. Система аналізує показники сигналу в реальному часі, оцінює характер перешкод і при виявленні агресивного впливу РЕБ виконує до семи швидких переключень робочої частоти. Такий підхід ускладнює для противника завдання постійного блокування управління, оскільки кожне переключення потребує оперативного переналаштування засобів придушення.

Окрім частотних переключень, PhAInix використовує алгоритми адаптивного стиснення та кодування даних, щоб зменшити вимоги до смуги пропускання і підвищити шанси на коректну передачу команд і телеметрії навіть у умовах сильних перешкод. Система також інтегрується з навігаційними датчиками та автоматичними сценаріями поведінки дрону: у разі тривалої втрати зв’язку апарат може перейти в режим повернення по визначеному маршруту або здійснити посадку у безпечній зоні.

Технологія орієнтована на широкий спектр платформ — від легких тактичних квадрокоптерів до середніх за розмірами БПЛА, які використовують для розвідки чи коригування вогню. Компактні апаратні модулі та енергоефективне програмне забезпечення дозволяють інтегрувати PhAInix без значного збільшення ваги чи навантаження на бортові ресурси.

Тестування та перспективи

За інформацією розробника та команди PhAInix, внутрішні випробування показали помітне підвищення стійкості дронів до впливу РЕБ — згадуваний показник збільшення ефективності до 242% має демонструвати відновлення працездатності та зменшення кількості втрат техніки. Водночас у відкритих джерелах поки що немає незалежних публічних перевірок цього результату, тож оцінки необхідно вважати попередніми.

Попередні польові випробування у співпраці з бойовими підрозділами дають підстави для оптимізованих налаштувань прошивки та оновлень адаптивних алгоритмів. Команда PhAInix розглядає можливість комерціалізації рішення для українського оборонного сектору, а також для цивільних служб — наприклад, для пожежної розвідки, аграрного моніторингу та пошуково-рятувальних операцій, де надійний зв’язок дронів є критично важливим.

Крім технічних випробувань, стартап шукає підтримку з боку менторів, інженерних лабораторій та інвестицій для подальшої сертифікації обладнання. Перспективи включають створення модульних рішень, які можна швидко адаптувати під різні протоколи зв’язку та підсилювачі, а також розвиток системи автономного прийняття рішень у складних електронно-насичених середовищах.

Історія Вадима має важливий суспільний вимір: це приклад того, як локальні ініціативи та знання молодого покоління можуть допомогти армії та громадянському сектору. Підтримка таких проєктів не тільки сприяє прискоренню технічних рішень, але й стимулює створення нових робочих місць і технологічного потенціалу в Україні.

У найближчі місяці команда PhAInix планує розширити серію польових тестів, налагодити контакт з можливими виробничими партнерами та шукати академічних партнерів для незалежної оцінки показників системи. Надалі важливим кроком стане отримання зворотного зв’язку від бойових операторів дронів, які зможуть оцінити практичну користь технології у реальних умовах застосування.

Ця історія — про те, як мотивація допомогти близьким і бажання вирішувати конкретні проблеми перетворюються на інноваційні рішення. Якщо PhAInix підтвердить свої показники у відкритих тестах, це може стати відправною точкою для появи інших молодих інженерів і стартапів, що працюватимуть над підвищенням стійкості безпілотних систем в умовах сучасних викликів.