Як рятувальники гасили пожежі в Києві при -20°C

У морозну ніч, коли в небі над столицею лунали вибухи, на передньому плані опинилися ті, хто рятує життя в перші хвилини після удару: рятувальники та оперативні групи ДСНС. Поєднання наслідків чергової масованої атаки рф та суворого зимового холоду перетворило звичайну роботу на випробування на межі можливого. На вулицях Київу утворювалися крижані ковзани з води, що текла від пожеж, техніка працювала в умовах, коли кожна деталь могла змерзнути за лічені хвилини.

Виклики надходили одночасно з різних районів міста — від центрів із щільною забудовою до віддалених кварталів. У таких умовах пріоритетом залишалася евакуація людей з верхніх поверхів багатоповерхівок, пошук постраждалих та оперативне гасіння, що вимагало від рятувальників надзвичайної концентрації і витримки. Дороги були засипані крижаною кіркою, а доступ важкої техніки до місць інцидентів іноді забезпечували вручну — розчищенням підстав для встановлення опор автопідіймачів і підготовкою ґрунту під стійкі платформи.

Температура повітря опускалася до -20°C, і це змінювало звичні алгоритми роботи. Вода, яка повинна була рятувати, миттєво ставала небезпечним фактором: струмені та бризки на холоді перетворювалися на льодові накидки на спорядженні та одязі. Щоб уникнути загроз для життя і здоров'я, ротації екіпажів проводилися частіше, а на місцях були розгорнуті переносні пункти обігріву для персоналу.

Мороз поставив під загрозу не лише працездатність людей, а й техніку. Насоси, шланги, запірна арматура та крани ризикували зачинитися через замерзання, тому інженерні групи застосовували методи попереднього прогріву і ізоляції робочих вузлів. Було критично важливо підтримувати тиск у системах, щоб уникнути утворення пробок льоду, звідси — часті промивки, подача підігрітої води з резервуарів або використання антифризних сумішей у технологічних лініях, де це допустимо.

Працюючи на висоті, рятувальники вдавалися до додаткових страховок і перевірок підйомних механізмів. Автопідіймачі та інше підйомне обладнання потребували ретельної перевірки опор і гальмових систем: ковзання на обледенілому ґрунті могло призвести до перекидання або зсуву платформи. Окрім того, постійна взаємодія з поліцією та службами безпеки дозволяла оперативно закривати під'їзди і створювати безпечні коридори для евакуації та доступу пожежних.

Для боротьби з обмерзанням використовувалися як механічні, так і організаційні заходи: нагрівальні мати під насосними агрегатами, утеплення з'єднань, швидкі заміни зон підвищеного ризику та застосування захисних плівок на приладах. Також важливою була комунікація — чіткий розподіл ролей, зв'язок між черговими пунктами та оновлення інформації про стан мереж водопостачання, щоб уникнути непрацездатності магістралей у критичний момент.

Ця ніч показала, що у надзвичайних ситуаціях ефективність залежить від злагодженої роботи багатьох ланок. Окрім ДСНС, у роботу були залучені медичні бригади, поліцейські підрозділи, комунальні служби та волонтери. Координація дозволила швидше локалізувати пожежі, забезпечити евакуацію та організувати підвезення палива й генераторів для опалення тимчасових пунктів збору людей. Завдяки оперативній логістиці вдалося мінімізувати кількість постраждалих та скоротити площі ураження.

Після подій деякі служби вже переглядають плани дій на випадок сильних морозів під час повітряних тривог: збільшення запасів пального, додаткові мобільні пункти обігріву, постійний моніторинг стану пожежної техніки та тренування з відпрацювання сценаріїв обмерзанняу. Місцеві мешканці висловлюють подяку тим, хто вийшов у найскладнішу ніч, і відзначають, що саме спільні зусилля — професіоналів і громадськості — дозволяють витримувати подібні навантаження.

І хоча загроза від зовнішньої агресії не зникла, досвід цієї ночі ще раз довів: при належній підготовці, швидкій реакції та взаємодії між службами навіть у найжорсткіших кліматичних умовах можна зменшити наслідки та врятувати життя. Слова подяки адресують тим, хто гасив полум'я й організовував підтримку на місцях, а міські служби продовжують удосконалювати процедури, щоб бути готовими до наступних випробувань.