Скандал: Флорівський монастир — розтрата 666 тис.

Скандал, що вибухнув навколо реставрації однієї з найстаріших святинь Подолу, поставить нові запитання про прозорість витрачання міських коштів і збереження історичної спадщини. За даними правоохоронців, під час робіт над келіями одного з відомих монастирів Києва були виявлені сумнівні документи та можливі фінансові зловживання, через які до підрядника могло перейти значну суму понад очікуване. У центрі уваги — перевірка обсягів виконаних робіт, якість реставрації та законність виплат з бюджету.

За офіційними повідомленнями, загальна вартість контракту на реставраційні роботи становила більше 15 мільйонів гривень. Проте слідство встановило ризикові моменти у звітності: акти виконаних робіт нібито містили завищені обсяги, а частина робіт, що була оплачена, або не відповідала якісним вимогам, або взагалі не виконувалася. Саме через такі розбіжності увагу привернула сума близько 666 тисяч гривень, яку правоохоронці вважають переплатою і потенційною розтрату бюджетних коштів.

Підозри висунуті колишньому посадовцю, який у період виконання робіт обіймав посаду заступника керівника науково-методичного центру при Департаменті охорони культурної спадщини. Слідчі стверджують, що підписані ним документи дали підстави для приймання і оплати робіт, хоча фактичні обсяги та якість могли не відповідати зазначеному у звітах. У справі також перевіряють можливу співучасть підрядника та інших осіб, які мали вплив на процес приймання робіт і оформлення документації.

Реставрація пам’яток архітектури завжди потребує підвищеної уваги: роботи виконують за спеціальними технологіями, застосовують певні матеріали та підлягають суворій експертизі. Саме ці фактори зумовлюють і високу вартість робіт, і ризики шахрайств. У випадку з Флорівським монастирем правоохоронці звертають увагу на те, що у звітних документах могли бути неправдиві відомості про обсяги робіт, а також про використані матеріали. Якщо перевірка підтвердить, що частина коштів була перерахована без фактичного підтвердження робіт, це стане підставою для кримінальних обвинувачень.

Крім фінансової сторони, слідство та експерти мають з’ясувати, чи не завдала реставрація шкоди автентичності споруд. Використання невідповідних матеріалів чи технологій може призвести до незворотних змін у пам’ятці, відновлення якої потребує значних зусиль і коштів. Тому перевіряють також акти виконаних робіт щодо відповідності нормам охорони пам’яток та висновкам залучених фахівців.

Якщо версія про перерахунок надмірних сум підтвердиться, перед громадою постане питання не лише юридичного покарання винних, а й повернення коштів та відновлення довіри до органів, які розпоряджаються бюджетними коштами на збереження історичної спадщини. Для киян це питання має подвійне значення: по-перше, йдеться про реальні втрати грошей платників податків, по-друге — про ризики для культурної пам'яті міста, зокрема для території Подолу, що входить до охоронної зони історичного центру.

Варто також зазначити, що кримінальні провадження такого типу можуть стати приводом для системних змін: посилення контролю за тендерними процедурами, суворіша технічна експертиза робіт на пам’ятках та запровадження більш прозорих механізмів звітності за витрачанням державних і міських коштів. Очевидно, що без додаткових механізмів контролю ризики повторення подібних ситуацій збережуться.

Поки що справа перебуває на стадії слідчих дій. Важливо, щоб розслідування було проведене швидко і неупереджено, а також щоб громадськість отримала вичерпну інформацію про результати перевірок. Лише так можна буде захистити і Флорівський монастир, і інші пам’ятки, і право киян знати, як використовуються їхні кошти. Динаміка розслідування, можливі судові рішення та подальші заходи з повернення коштів і ремонту пошкоджень стануть ключовими індикаторами того, наскільки ефективно місто вчиться на подібних кризах.