Оголошення Президента про те, що наступний рік має стати «роком інвестицій у технології», фактично відкриває нову сторінку в економічній стратегії країни. Йдеться не лише про підтримку окремих проєктів — мова про масштабну перебудову промисловості та освіти, де в центрі уваги опиняються безпілотники як драйвер зростання. Таке рішення має помітні наслідки для Києва, регіонів та зовнішньоекономічних звʼязків України.
Рік дронів: Зеленський у Києві оголосив курс на технологічну економіку — що змінитьсяПід час виступу у столиці президент підкреслив, що країна вже має основу для швидкого розвитку галузі: сотні компаній, інженерні школи й лабораторії, конструкторські бюро та стартапи. Сьогоднішній акцент на інвестиціях означає не тільки притік капіталу, а й системні зміни в податковій політиці, навчальних програмах та державних закупівлях. Ключове завдання — перевести окремі інновації з формату «військових ноу‑хау» у звичний цивільний ринок та експортні продукти. Якщо цей перехід відбудеться успішно, Україна отримає довгострокову конкурентну перевагу у виробництві електроніки, систем навігації, оптики та програмного забезпечення.
Чому безпілотники можуть стати основою технологічної економікиПричини очевидні: по-перше, безпілотники вже інтегровані у сучасні операції та мають широкий спектр застосувань — від розвідки й коригування до цивільних задач у агросекторі, енергетиці та логістиці. По-друге, виробництво дронів створює складні ланцюги доданої вартості, що охоплюють апаратну частину, електроніку, програмні рішення та сервісну підтримку. Інвесторам приваблива можливість масштабування: модульні платформи можуть адаптуватися під різні ринки, а інтелектуальні рішення — повторно використовуватися у нових продуктах.
Крім того, наголос на цій галузі стимулює розвиток суміжних секторів: виробництва сенсорів, батарей, оптики, а також хмарних сервісів для обробки даних. Держава може прискорити процес шляхом податкових пільг, грантів на наукові розробки та спрощення процедур сертифікації. Важливою складовою є також міжнародна співпраця: доступ до ринків ЄС і партнерських країн значно підвищить привабливість українських рішень для інвесторів.
Що означатиме курс для Києва та місцевої економікиДля столиці оголошення стає каталізатором перетворення у технологічний центр. Це означає створення ланцюга цінності — від університетських лабораторій до серійного виробництва та логістики. Очікується зростання кількості стартапів та спін‑офів, розширення інкубаторів і технопарків. Зросте попит на спеціалістів: інженерів, розробників ПЗ, фахівців з машинного зору, аналітики даних і техніків з виробництва.
Ефект для ринку праці може бути помітним: поява нових висококваліфікованих робочих місць і запит на перекваліфікацію тих, хто нині працює в традиційних галузях. Це також дасть поштовх для університетів — оновлення навчальних програм, збільшення кількості прикладних курсів і тіснішу співпрацю з бізнесом. Місцеві громади можуть отримати вигоди від інфраструктурних інвестицій, зростання сервісного сектору та розвитку малого й середнього бізнесу, що обслуговує виробничі ланцюги.
Водночас важливо говорити про ризики: концентрація технологій у великих містах може посилити регіональні дисбаланси; залежність від зовнішніх інвесторів — підвищити вразливість у разі геополітичних змін. Тому державна політика має бути збалансованою: створювати умови для локальної кооперації, підтримувати проєкти у регіонах та захищати інтелектуальну власність українських розробників.
Остаточно, якщо план буде реалізований послідовно, 2026-й може стати роком, коли українська економіка отримає новий фундамент — не тільки натуральні ресурси чи традиційну промисловість, а знання, інженерні рішення та експорт технологій. Для Києва це шанс утвердитися як центр інновацій, де після відновлення та перемоги саме високотехнологічні індустрії стануть драйвером стійкого економічного зростання.