Нацвідбір на Євробачення: укриття за 100 тис. і гонорари

Коли вечірній ефір запалює сцену, глядачі рідко думають про рахунки за кожну лампу, кожен звук і кожну хвилину репетиції. Проте цього року цифри заговорили самі за себе: організація Нацвідбору на «Євробачення-2026» коштує значно дорожче, ніж торік, і питання про ефективність витрат та прозорість фінансування стали головними темами обговорення в соцмережах і експертних колонках. Ми зібрали ключові факти та коментарі, щоб пояснити, куди йдуть мільйони і хто отримує головні суми.

За офіційними даними, виробництво фіналу обійшлося в 14,99 млн грн — це близько на 43% більше, ніж минулого року. Основні статті витрат — техніка, декорації, оплата залученого персоналу та гонорарний фонд. Найбільша позиція в кошторисі — технічне забезпечення і сценографія, яке забирає левову частку бюджету. До цієї статті належить оренда сучасних LED-екранів, професійного світлового і звукового обладнання, а також монтажні роботи та інженерні рішення для прямих трансляцій. Їх у сумі подають як «Світло та звук» у документах ProZorro.

Окремою рядком у витратах фігурує складна інженерна робота з безпеки: серед декорацій вказано виробництво модульного укриття за 100 тисяч гривень. Це не просто технічний елемент — це зона для артистів і персоналу, яка має відповідати вимогам захисту під час тривог і дозволяє не зупиняти репетиції. Про таку інвестицію кажуть як про компроміс між безпекою і потребою зберегти формат великого телешоу в умовах війни.

Підрядником виробництва знову стало ТОВ «Старлайт Продакшн», що регулярно працює з великими телепроектами. Саме ця фірма виграла тендери й отримала основну суму на реалізацію проекту. Опоненти підкреслюють, що при значному збільшенні вартості послуг варто вимагати докладніших звітів про кожну статтю витрат. Водночас організатори наполягають: зростання цін пов'язане з удосконаленням технічної бази та підвищенням вимог безпеки.

Згідно з розподілом бюджету, на оплату залученого персоналу та створення номерів витрачено близько 2,92 млн грн. Це включає роботу операторів, звукорежисерів, гримерів, хореографів і команди сценічної підтримки. Гонорарний фонд становить приблизно 1,02 млн грн. Ведучі ефіру отримують по 180,5 тис. грн кожен — цього року шоу ведуть Тімур Мірошниченко та Леся Нікітюк. Члени журі отримують по 53,2 тис. грн за свою роботу, що викликало додаткове обговорення в медіа: наскільки професійні оцінки повинні оплачуватися на фоні державних витрат під час воєнного стану.

Критики також вказують на витрати артистів на самопідготовку: деякі виконавці вкладають власні кошти у створення конкурсних пісень і сценічних образів — суми, які називають у публікаціях, доходять до 15–20 тис. доларів на одну пісню. Це формує додатковий економічний тиск на тих, хто прагне представити країну на міжнародній сцені.

Поки лічильники бюджету ідуть у нулі, на сцені точиться боротьба за серця глядачів і оцінки журі. Серед головних претендентів — Jerry Heil, Monokate, Khayat, а також кілька нових імен, що приносять різні жанрові рішення — від електроніки з елементами фолку до епічних балад. Букмекери віддають перевагу Jerry Heil, але інтрига зберігається: ні журі, ні публіка ще не віддали остаточний вердикт.

Голосування відбувається через застосунок «Дія» одразу після виступу останнього учасника, трансляція стартує о 19:00 на платформах Суспільного і у YouTube. Для багатьох глядачів Нацвідбір — це не лише музика, а ще й символ єдності: навіть коли говорять про великі суми і витрати, шоу продовжує виконувати роль культурного маркера і платформи для суспільного діалогу.

У підсумку питання прозорості та економічної доцільності залишаються актуальними: чи виправдовують витрати на продакшн очікування глядачів і міжнародну репутацію, або ж частина ресурсів могла би бути спрямована інакше — дискутують політики, медіа та музична спільнота. Незалежно від відповідей, сьогодні ввечері увага країни прикована до сцени — і саме там вирішиться, хто поїде захищати наше мистецтво на європейську арену.