Ялинковий рекорд у Києві: 7 000 дерев на переробку

Новорічні святкування в Києві цього року завершилися не просто збиранням прикрас і прибиранням осель, а масштабною екологічною акцією: мешканці міста масово віддали свої хвоїсті дерева на утилізацію. За офіційними даними, на переробку було прийнято близько 7 тисяч ялинок і сосен — новий міський рекорд за останні сезони. Попри випробування погодою та безпековими викликами, кияни підтвердили свою екосвідомість і прагнення зменшувати відходи.

Акція з прийому новорічних дерев тривала по всьому місту: від пунктів у парках до виробничих баз комунальних служб. Загальна мережа включала понад сімдесят тимчасових і постійних локацій, що дозволило мешканцям легко і швидко перетворити ялинку на корисний матеріал. Як зазначали столичні фахівці, процес організовано так, щоб щепа від дерев потрапляла на потреби зелених зон та лісопарків міста, а не на сміттєзвалища.

Найактивнішими в здачі дерев стали мешканці кількох районів: традиційно лідерами виявилися Дарницький, Подільський та Святошинський. Причини прості — розгалужена мережа пунктів прийому і зручна логістика для населення. Однак загальна кількість зданих хвойних дещо поступилася торішнім показникам: на процес вплинули аномально низькі температури, рясні снігопади та періодичні відключення електропостачання. Усе це ускладнювало доставку дерев до пунктів прийому, але не зупинило ініціативних мешканців.

Представники міських служб наголосили, що важливо не лише здати ялинку, а й правильно її підготувати: зняти іграшки, гірлянди та інші декорації, не пакувати дерево в поліетилен і не залишати його біля контейнерів — такі дії пришвидшують процес переробки і знижують ризики для комунальних служб. Окрім цього, робота волонтерів та комунальників забезпечувала своєчасний вивіз зібраних дерев до місць подрібнення.

Усі здані ялинки направляють на подрібнення, а отримана щепа стає цінним ресурсом. Мульча з хвої використовується для захисту кореневих шийок молодих дерев, утримання вологи в ґрунті, запобігання ерозії та як органічний покрив у зелених зонах. Особливо це актуально в умовах кліматичних випробувань: узимку мульча допомагає врятувати коріння від вимерзання, а влітку — зберегти вологу під час посух.

Як повідомляють у міських комунальних службах, частина щепи також використовується в енерго- та господарських проектах, де деревна стружка виступає як паливний матеріал або компостна складова. Такий підхід дозволяє замкнути цикл використання природних ресурсів і зменшити навантаження на полігони твердих побутових відходів.

Хто ще може принести ялинку? Хоча частина тимчасових інформаційних наметів у парках вже припинила роботу, у Київзеленбуді нагадують: прийом триває на виробничих базах районних управлінь благоустрою та лісопаркових господарствах у робочі години. Тому ті кияни, хто зберіг дерево до лютого, усе ще мають шанс віддати його на корисну переробку замість викидання на смітник.

Серед порад для містян — планувати вивезення заздалегідь, уточнювати графіки роботи пунктів прийому на офіційних ресурсах і долучатися до місцевих ініціатив з благоустрою. Масштабна здача ялинок цього року — не лише статистика, а сигнал: мешканці міста готові до свідомих екокроків, а громада та служби вчаться координуватися навіть у складних умовах.

Підсумок акції — це не просто цифри. Це доказ того, що при належній організації та інформуванні громади можна мінімізувати відходи, ефективно використовувати природні ресурси і покращити стан міських зелених зон. Наступного сезону організатори планують розширити мережу пунктів прийому та посилити інформаційні кампанії, аби зробити процес ще зручнішим і доступнішим для всіх киян.