У самому центрі столичного історичного ландшафту виникла ситуація, що привернула увагу місцевих мешканців і фахівців з охорони спадщини. На адресі Ярославовому Валу, 21д стоїть стара садиба, яка пережила кілька тяжких інцидентів і тепер виставлена на торги як приваблива для забудови ділянка. Питання власності, безпеки та міського планування тут переплітаються з інтересами інвесторів, представників влади та громадськості.
Обставини та поточний стан будівліЗа офіційними повідомленнями, останнє займання сталося 8 грудня 2025 року. Вогонь пошкодив покрівлю та перекриття на площі близько 150 квадратних метрів, що додало руйнації старій конструкції. Це уже третій відомий випадок за відносно короткий період, і загалом мова йде про три пожежі за рік, які вразили цю адресу.
Такі повторювані інциденти викликають занепокоєння не лише в контексті безпеки, але й у питаннях мотивів їх виникнення. Частина експертів припускає, що підпали можуть бути способом «очищення» ділянки перед масштабною забудовою. При цьому будівля досі не має офіційного охоронного статусу, що значно ускладнює її правовий захист і сприяє вразливості до подібних подій.
У справу вже втрутилися правоохоронні органи: дії розслідують Національна поліція та веде процес Київська міська прокуратура. Однак на практиці навіть відкриті кримінальні провадження не завжди запобігають подальшій руйнації, якщо будівля лишається без відповідних охоронних обмежень.
Історія об’єкта, плани забудови й економічний інтересКолись ця садиба належала заможному господарю, а сліди різних епох зберігаються в плануванні та архітектурних деталях комплексу. Протягом ХХ століття об’єкт виконував різні функції, включно з державними й адміністративними, тому він має значну історичну та меморіальну цінність для міста. Незважаючи на це, у публічних реєстрах пам’яток об’єкт не завжди має вичерпний статус охорони.
На тлі пожеж зростає інтерес забудовників: ділянку вже пропонують на продаж за 2,3 мільйона доларів, а отримані раніше містобудівні умови дозволяють замінити одноповерхову садибу на дев’ятиповерховий комплекс загальною площею близько 11 500 квадратних метрів. Дозвіл на такі роботи належить ТОВ «Жилбудінвест», а у медіа лунають й імена, пов’язані з цією практикою — серед них згадують і Анатолія Войцеховського, чиє ім’я фігурувало у скандалах із будівництвом у місті.
Додатково ситуація ускладнюється тим, що ділянка розташована в буферній зоні пам’ятки Світової спадщини ЮНЕСКО «Софія Київська». Це створює ризики для автентичного вигляду району та підсилює конфлікт між планами інвесторів і міжнародними зобов’язаннями щодо охорони культурної спадщини.
Наслідки для міста та можливі шляхи захистуВтручання у вигляді масштабної забудови на місці старої садиби може призвести до незворотних змін у вигляді центральних кварталів: втрата автентичної забудови, стирання історичної пам’яті та створення прецеденту, коли економічні інтереси переважують культурні. Для мешканців це означає зміну життєвого простору, а для туристичного образу міста — зменшення унікальності історичного центру.
Ефективним інструментом захисту залишається надання об’єкту статусу пам’ятки або включення його до реєстрів охорони, що може унеможливити знесення і дозволити лише реставраційні роботи. Уже подані ініціативи з підготовки картки виявлення об’єкта культурної спадщини, що є першим кроком до юридичного захисту. Громадські кампанії, звернення до органів охорони пам’яток та публічність у ЗМІ також підвищують шанси збереження споруди.
Крім того, важливо, щоб розслідування причин займання були прозорими і швидкими, а виявлені порушення — належним чином санкціоновані. Тільки комплекс дій — правовий захист, громадський контроль і контроль з боку міської влади — може зупинити практику, коли історичні будівлі поступаються під тиском ринкових інтересів.
Питання, що постає сьогодні на цьому прецеденті, є значно ширшим: воно торкається того, яким буде вигляд Києва завтра — чи залишиться місто зберігаючим свою пам’ять і культурну основу, чи перетвориться на поле для маніпуляцій із землею і забудовами. Від відповідей на ці питання залежить майбутнє центральних кварталів і досвід, який отримає наступне покоління мешканців столиці.