У столиці розгортається резонансна кримінальна справа, яка привернула увагу не лише правоохоронців, а й бізнес-спільноти: за версією слідства, група осіб за допомогою службових повноважень та сімейних зв’язків заволоділа нерухомістю одного з київських виробничих підприємств. За офіційними даними, мова йде про суму, що наближається до 40 мільйонів гривень, а центральними фігурантами називають батька та доньку, які, за твердженнями слідства, встановили контроль над ключовими активами товариства. Ця справа має важливе значення для розуміння ризиків сучасного корпоративного управління у бізнес-середовищі Києва.
Механізм захоплення активівСлідчі встановили, що схема мала чітку структуру і реалізовувалася поетапно. На першому етапі відбувалися укладання збиткових угод і прийняття рішень у форматі, який виключав участь більшості акціонерів. За версією слідства, саме через ці рішення було створено умови для оформлення заставних договорів. Другим етапом стала позика від пов’язаної структури під заставу виробничих корпусів самого товариства. Третій етап завершився юридичними процедурами, що дозволили формально оформити передачу майна як погашення боргу — підконтрольна родині фірма опинилася в ролі кредитора і кінцевого власника активів. У результаті сім’я отримала фактичний контроль над тим, що раніше було основою виробничого комплексу.
Ключовим елементом успіху оборудки, на думку слідчих, стала концентрація впливу в одному органі управління: через їхні посади в органах корпорації вони мали можливість ініціювати та затверджувати угоди, які інші акціонери не могли ефективно оскаржити. Це створило ілюзію законності операцій при реальній шкоді для підприємства та його співвласників.
Яке майно втрачено та які ризики виниклиПідприємство позбулося трьох критичних об’єктів нерухомості в межах Києва, без яких нормальне функціонування виробництва опинилося під загрозою. Йдеться про великий інженерно-лабораторний корпус площею понад 4 000 кв. м, майстерню більше ніж 160 кв. м та нежитлову будівлю загальною площею близько 440 кв. м. Втрата цих об’єктів підриває технологічну базу, загрожує простоєм обладнання та скороченням персоналу. Для акціонерного товариства така втрата означає не лише фінансові збитки, а й втрату ринкових позицій і довіри партнерів.
Наслідки справи виходять за межі одного підприємства: для всієї економіки столиці подібні кейси послаблюють інвестиційний клімат, змушують іноземних та місцевих інвесторів переглядати ризики входу в галузі з концентрованою власністю або слабкими механізмами контролю. Крім того, є прямі соціальні ризики у вигляді втрати робочих місць та зниження податкових надходжень у місцевий бюджет.
Правова кваліфікація і поради для бізнесуЗа даними слідства і прокуратури, обом підозрюваним вже повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за нормами, що передбачають відповідальність за привласнення або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Імовірна правова кваліфікація включає важку статтю Кримінального кодексу, що несе за собою суворі санкції — від позбавлення волі до конфіскації майна та заборони обіймати керівні посади. На цей момент триває досудове розслідування, правоохоронці перевіряють причетність інших осіб та відносини між зацікавленими структурами.
Експерти з корпоративного права і аудитори радять акціонерам і керівникам підприємств посилити внутрішні процедури контролю: виносити ключові фінансові угоди на загальні збори, запроваджувати незалежні експертизи до підписання великих контрактів, регулярно оновлювати перевірки на предмет пов’язаних осіб і конфлікту інтересів, а також уважно ставитися до ситуацій, коли застава значно перевищує суму позики. Це дозволить зменшити вразливість компаній до подібних схем і захистити інтереси дрібних акціонерів.
Для бізнесу в Києві ця справа стала нагадуванням, що прозорість і внутрішній контроль — не декларативні заходи, а реальні інструменти захисту. Правоохоронна реакція ймовірно викличе додаткові перевірки у суміжних компаніях та змусить ринок шукати механізми підвищення довіри та безпеки. Насамперед мова йде про посилення відповідальності посадовців, підвищення ролі незалежних членів наглядових рад і належну практику публічного розкриття інформації про значущі угоди.
Поки триває слідство, акціонери та менеджмент підприємств повинні здійснити аудит прийнятих рішень, переглянути механізми захисту активів і наголосити на прозорості процедур. Такий підхід допоможе уникнути подібних втрат у майбутньому і відновити довіру до корпоративного сектору столиці.