Не можемо злити воду: замерзають труби в Деснянському

У частині багатоповерхової забудови на Троєщині виникла критична ситуація, яка змусила мешканців шукати відповіді самотужки. Через тривалі відключення опалення та електропостачання в районі зростає ризик замерзання комунікацій, але представники Київводоканалу відмовляються виконувати процедуру зливу води зі внутрішніх мереж, пояснюючи це вимогами пожежної безпеки. Така позиція ставить людей перед вибором між двома небезпечними сценаріями — потенційною відсутністю протипожежного водопостачання або масштабними проривами труб після відновлення тепла.

У умовах відключень електрики багато будинків у Деснянському районі вже фактично залишилися без тепла. У типових випадках для захисту від замерзання комунікацій використовують тимчасовий злив води з внутрішньобудинкових систем, що дозволяє уникнути розривів стояків і масових затоплень. Проте представники водоканалу наголошують, що злив води може залишити будівлі без можливості гасіння пожежі, а тому такі дії суперечать чинним правилам. Позиція виглядає формально правильною з точки зору норм, але фактична відмова створює альтернативну загрозу — збільшення ймовірності техногенних аварій всередині квартир і під'їздів.

Крім технічних і нормативних аспектів, є ще й організаційний вимір: водоканал не готовий самостійно брати на себе відповідальність за зміну алгоритмів роботи в екстремальних умовах, а пожежні служби наполягають на дотриманні стандартів. Через це мешканці залишаються в інформаційному вакуумі, не отримуючи чітких інструкцій, як поводитися при загостренні ситуації.

Непроведений учасний злив загрожує замерзанням як холодного, так і гарячого водопостачання, що може призвести до масових поривів після відновлення тепла. Наслідки — затоплення кімнат, коридорів і технічних приміщень, пошкодження електропроводки й обладнання, потреба в тривалих і дорогих ремонтах. Найбільш уразливими є будинки радянської забудови з зношеними мережами, де стан труб і стояків давно вимагає уваги. У таких будинках невеликі тріщини під впливом замерзлої води швидко перетворюються на масштабні прориви.

Окрему біду становить відсутність чіткого механізму інформування: мешканці часто не знають, коли і як діяти, чи можна злити воду самостійно без ризику для пожежної безпеки, або як захистити майно від можливого подтоплення. Це породжує паніку і хаос, що тільки ускладнює оперативне реагування служб.

Експерти радять декілька практичних заходів, які місто та комунальні служби можуть терміново узгодити. По-перше, необхідно розробити тимчасовий алгоритм дій для багатоповерхівок у разі тривалих відключень тепла та електрики, що враховує баланс між протипожежною безпекою і запобіганням техногенних пошкоджень. По-друге, має відбутися координація між КМДА, Київводоканалом і пожежно-рятувальними службами, а також можливе залучення ДСНС для погодження виняткових процедур у воєнний час. По-третє, мешканців потрібно письмово інформувати про ризики та рекомендовані дії: як підготувати приміщення, як знизити тиск у стояках, коли і кому повідомляти про підозріле обмерзання.

Крім технічних рішень, важливо вчасно організувати гуманітарну допомогу — мобільні пункти обігріву, надання тимчасових нагрівачів або ємностей для збереження води, відновлення резервного живлення для кращих соціально вразливих категорій громадян. Паралельно потрібні чіткі юридичні механізми страхування шкоди та компенсації тим, хто постраждає внаслідок аварій, аби не перекладати фінансовий тягар на самих мешканців.

Історія цієї кризи у Деснянському районі — сигнал для всього міста: правила й інструкції повинні мати механізм адаптації до надзвичайних умов, особливо під час воєнного стану. Місто має показати здатність оперативно ухвалювати зважені рішення і координувати дії служб, щоб не залишати людей сам на сам із наслідками холодів і технічних поломок. Без цього кожне окреме рішення, спрямоване лише на формальне дотримання норм, може обернутися великою людською та матеріальною втратою.