У перші тижні року кияни вже відчули, що щось змінюється в магазинах: незначні підвищення цін стають помітнішими в тих позиціях, які складають основу щоденного раціону. Ніхто не говорить про один великий шок, але фактично лютий 2026 року підкреслює тенденцію до точкового подорожчання продуктів, що найболючіше б’є по домогосподарствах із фіксованим доходом.
Лютий б’є по цінах у Києві: продукти знову дорожчаютьАналітики наголошують: у масштабах країни загальна інфляція лишається помірною, проте для столичних споживачів важливіші локальні фактори. У січні 2026 року інфляція сягала близько 1–1,1%, однак через сезонні витрати на енергію, підвищені логістичні ризики та ріст собівартості виробництва ряд товарів у продуктовому кошику все ж подорожчав. Окремі позиції демонструють зростання ціни, яке кидається в очі і відчувається при щотижкових походах у супермаркет.
Ключові джерела тиску на роздрібні ціни — це попередній ріст цін виробників, що перевищував 8% минулого року, дорогі енергоносії в опалювальний сезон і додаткові витрати на зберігання та доставку товарів до мереж. У поєднанні з сезонним скороченням пропозиції імпортних фруктів і овочів це формує підґрунтя для того, щоб у лютому окремі продукти подорожчали помітніше за середній показник інфляції.
Що дорожчає і як реагувати — огляд для киянНасамперед це стосується сезонних і базових продуктів, які купують найчастіше. Наприклад, очікується, що ціна на лимони може вирости на приблизно 10% і часто перевищувати позначку в 100 грн/кг через залежність від імпорту та логістичних витрат. Гречка також під тиском — через здорожчання ресурсів у виробництві та стабільний попит її ціни можуть піднятися до близько 40–42 грн/кг. Яйця зазнають подорожчання на кілька відсотків — орієнтир нині близько 66–70 грн за десяток, частково через збільшені витрати на обігрів птахоферм і дорожчі корми.
Молочні продукти, зокрема масло та сири, можуть додати в ціні декілька відсотків через енергоємність виробництва і зберігання, а хліб трохи підросте в межах 1,5–2% через подорожчання палива та логістичних послуг і вплив на ціну борошна. Разом це означає, що при перегляді щотижкового чека покупок збільшення витрат буде відчутним саме в «базовому кошику», а не в сегменті делікатесів.
На практиці мешканці Києва — особливо райони з вищою часткою витрат на їжу та віддалені мікрорайони — відчують підвищення витрат швидше. Переклад сімейного бюджету на комфортне споживання вимагатиме або скорочення необов’язкових витрат, або перегляду продуктового набору на користь більш довготривалих запасів.
Економісти радять кілька простих практичних кроків, які допоможуть пом’якшити удар по гаманцю: планувати закупівлі заздалегідь і не відкладати великі купівлі на кінець місяця, коли продавці частіше закладають ризики в ціну; звертати увагу на акції в мережах; робити запаси круп і продуктів тривалого зберігання, таких як гречка та інші крупи; а також тимчасово переглянути продуктовий бюджет на період лютий–березень. Ці кроки не зупинять макротренди, але зменшать їхній вплив на сімейний бюджет.
У підсумку — лютий 2026 року не стане місяцем тотального подорожчання, але саме в ньому проступають ризики для базових продуктових позицій. Для киян важливо зберігати спокій, уважніше планувати покупки і скористатися інструментами економії. Точкові удари по продуктовому кошику можуть бути болісними, але вони піддаються управлінню при своєчасному реагуванні.