Київська прокуратура ініціює судовий спір із приватним забудовником через невиконані фінансові зобов’язання, які мали піти на розбудову освітньої та дорожньої інфраструктури в центральній частині міста. Справа стосується реконструкції будинку на одній із центральних вулиць району, і вона може стати прецедентом у питанні стягнення пайових внесків із тих компаній, що ввели об’єкти в експлуатацію, але не виконали домовленості з громадою.
Гроші на садочки та дороги: прокуратура судиться із забудовником у Шевченківському районіУ матеріалах справи фігурує вулиця Ростиславська — колишня Маршала Рибалка — де після реконструкції будівлі забудовник отримав право на експлуатацію, але, за даними прокуратури, не перерахував передбачені законом кошти до міського бюджету. Ідеться про вимогу про стягнення майже 6,3 млн гривень, яка включає не лише основний борг за договором, а й нараховані відсотки та компенсацію інфляційних втрат.
Ця справа важлива не тільки суто фінансово: йдеться про ресурси, які мали б бути спрямовані на розширення місць у дитячих садках, ремонт доріг та інші потреби мешканців сусідніх мікрорайонів, зокрема Лук’янівки та Шулявки. Якщо суд стане на бік прокуратури, це може запустити механізм повернення коштів і підвищити відповідальність забудовників за виконання договірних зобов’язань перед містом.
Складові позовної суми та юридичні аргументиЗаявлена прокуратурою сума майже 6,3 млн гривень складається з трьох основних елементів. Перший — це безпосередній борг за договором пайової участі, який встановлює внесок забудовника у розвиток соціально-інженерної інфраструктури. Другий — це нараховані 3% річних за користування коштами, що відображає компенсацію за неможливість розпоряджатися міськими ресурсами вчасно. Третій — це інфляційні втрати з огляду на економічні коливання останніх років.
Юристи прокуратури наголошують, що хоча з 2021 року механізм обов’язкової пайової участі для нових об’єктів фактично скасований, правова норма зобов’язує завершені раніше будівництва доплатити згідно з укладеними договорами. Отже, застосовуються зобов’язання, що виникли в момент початку будівництва чи підписання відповідних угод, і не можуть бути анульовані через пізніші зміни в законодавстві.
Позиція прокуратури підкріплюється документами, що підтверджують введення об’єкта в експлуатацію та наявність укладеного договору про пайову участь. У випадку позитивного рішення суду, стягнені кошти будуть спрямовані на конкретні потреби територіальної громади — від ремонту вулиць до створення додаткових місць у дитячих садках, що є логічним продовженням політики відшкодування додаткового навантаження від нової забудови.
Наслідки для міста і для мешканцівЦей випадок на вулиці Ростиславській — більше, ніж локальна судова суперечка: він ілюструє загальну проблему невиконаних зобов’язань забудовників у столиці. За даними міських органів, сумарний борг забудовників до початку 2025 року оцінювався приблизно в 2,66 млрд грн. Протягом останніх років інституції дедалі частіше переходять від формальних нагадувань до активних правових дій, і наразі в судах перебуває значна кількість справ на сотні мільйонів гривень.
Для мешканців це означає дві ключові речі. По-перше, успішне стягнення коштів може призвести до реального покращення умов: додаткові фінанси підуть на дитячі садки, школи, дороги та інші елементи міської інфраструктури, що дозволить зменшити навантаження від новобудов. По-друге, воно створює превентивний ефект для майбутніх забудовників — зрозуміла відповідальність може зменшити кількість порушень і сприяти більш відповідальному виконанню зобов’язань.
Місцева громада, активісти та представники влади стежать за перебігом процесу. Якщо рішення суду стане прецедентом, це може спричинити хвилю аналогічних позовів і повернути значні ресурси у розпорядження міста. У ширшому контексті така практика підвищує прозорість будівельної галузі та захищає інтереси людей, які живуть у районах з інтенсивною забудовою.
З огляду на суспільний інтерес до таких справ, важливо, щоб подібні процеси розглядалися оперативно й публічно, а стягнуті кошти використовувалися саме на ті потреби, для яких вони були передбачені: садочки, школи, ремонт доріг та розвиток соціальної інфраструктури у Шевченківському районі та інших частинах міста.