У світлі триваючого конфлікту в Україні, проблеми з постачанням військових підрозділів стають все гострішими. Михайло Шинкаренко, колишній заступник міського голови Славутича та нинішній військовослужбовець, відкрито висловив своє обурення станом логістики в армії. Його слова відображають глибоку кризу в системі забезпечення, яка може мати фатальні наслідки для бойових операцій.
На своїй сторінці у Facebook Шинкаренко зазначає, що війна, яка мала бути загальнонаціональним випробуванням, перетворилась на "особисту проблему того, хто воює". Він ставить під сумнів ефективність розподілу ресурсів, зокрема, відсутність необхідних пікапів, дронів, антен та іншого обладнання, яке є критично важливим для ведення бойових дій.
Чому фронт залишається без належного забезпечення?Шинкаренко наголошує, що, попри значні витрати держави на інші потреби, такі як закупівля сльозогінного газу та автозаків, фронтові підрозділи часто залишаються без необхідного прикриття та підтримки. Це призводить до збільшення втрат серед особового складу та техніки, що, в свою чергу, впливає на моральний дух військовослужбовців.
Відсутність можливості навіть обміняти накопичені "бали" за знищення ворога на необхідне обладнання є черговим доказом системних проблем. Випадок, коли під час евакуації екіпажу було пошкоджено майже останній автомобіль підрозділу, лише підкреслює критичну ситуацію з логістикою.
Звернення за допомогою до громадськостіЗа словами Шинкаренка, кожна втрата обладнання змушує військових звертатися по допомогу до простих людей. Він активно співпрацює з волонтерами, зокрема з Дмитром Корчаком, для збору коштів на необхідне обладнання через волонтерські фонди. Це вказує на високий рівень залученості громадянського суспільства в підтримку армії, але також підкреслює недостатність державного ресурсного забезпечення.
Ситуація, з якою стикається Шинкаренко та його підрозділ, є лише верхівкою айсберга. Вона вимагає негайних дій з боку військового та політичного керівництва країни для оптимізації процесів постачання та забезпечення військових, які щодня ризикують своїм життям на передовій.
Активне обговорення цієї проблеми, як в медіа, так і в онлайн-спільнотах, може сприяти підвищенню уваги до цих питань та, відповідно, швидкому реагуванню на критичні потреби української армії. Тільки спільними зусиллями можна досягти змін, які врятують життя та допоможуть привести до перемоги.