У Києві педагогиню оштрафували на 3400 грн за показ російськомовного мультфільму першокласникам

У Києві сталась резонансна подія: педагогічну працівницю одного зі столичних ліцеїв притягнули до адміністративної відповідальності через показ першокласникам фрагмента мультфільму з російськомовним озвученням. Інцидент викликав дискусію серед батьків, освітян та громадськості щодо дотримання мовного законодавства під час навчального процесу та відповідальності навчальних закладів. Деталі справи та її наслідки повідомила Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська 21 липня.

За інформацією, підставою для перевірки стало звернення батька одного з учнів першого класу, який є ветераном російсько-української війни. Чоловік зазначив, що на уроці було продемонстровано уривок мультфільму з озвученням російською мовою, що, на його думку, порушує мовні права дітей і створює небажаний інформаційний вплив у навчальному середовищі. У відповідь на звернення Секретаріат Уповноваженого провів перевірку в закладі освіти.

Педагогиня визнала порушення та сплатила штраф

Під час інспекції вчителька підтвердила факт використання російськомовного відеоматеріалу на уроці. Представник Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Ігор Спірідонов наголосив, що забезпечення проведення освітнього процесу українською мовою лежить на адміністрації школи та педагогах, а не на учнях чи їхніх батьках.

За результатами перевірки було складено акт і протокол про адміністративне правопорушення. На підставі цих документів мовна омбудсменка винесла постанову про накладення штрафу у розмірі 3400 гривень. Повідомляється, що педагогиня визнала порушення та сплатила штраф того ж дня, чим уникла подальших дисциплінарних наслідків.

Цей випадок став нагадуванням для освітян про необхідність ретельної перевірки навчальних матеріалів, зокрема відео- та аудіоконтенту, перед їх використанням у класі. Навіть фрагменти, які можуть здаватися «нейтральними», підлягають оцінці з точки зору відповідності вимогам закону та виховної політики школи.

Які вимоги передбачає закон

Відповідно до статті 21 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», освітній процес у закладах освіти має здійснюватися державною мовою. Це стосується проведення уроків, виховних заходів, офіційних шкільних подій, а також публічного спілкування педагогів з учнями під час навчального процесу.

Закон встановлює, що у загальноосвітніх закладах державною мовою має бути навчання за всіма предметами, за винятком випадків, передбачених окремими положеннями для навчання мов меншин. Впровадження цієї норми супроводжується механізмами контролю: перевірками, складанням актів і адміністративних протоколів у разі порушень.

Санкції за недотримання мовного законодавства можуть містити адміністративну відповідальність для фізичних осіб, включно з педагогами, а також заходи впливу щодо закладів освіти. Практика останніх років показує, що навіть поодинокі випадки застосування матеріалів іншою мовою без відповідного обґрунтування чи дозволу розглядаються уповноваженими органами досить суворо, особливо з огляду на суспільно-політичний контекст і потребу захисту державної мови.

Рекомендації для педагогів і батьків

Щоб уникнути подібних інцидентів, експерти та представники Секретаріату Уповноваженого радять навчальним закладам і вчителям дотримуватися низки практичних правил. По-перше, перед показом відео чи прослуховуванням аудіоматеріалів потрібно перевіряти мову озвучення або субтитрів. Якщо матеріал доступний лише іншою мовою, слід шукати український дубляж або субтитри, або обирати альтернативні джерела.

По-друге, адміністрації шкіл варто розробити внутрішні інструкції та методичні рекомендації щодо використання мультимедіа на уроках, а також відповідально ставитися до інформування батьків про програмні матеріали та заходи. Це допоможе зменшити ризики непорозумінь і звернень до контролюючих органів.

По-третє, батькам також рекомендується активно взаємодіяти зі шкільними працівниками: уточнювати, які матеріали планується демонструвати дітям, і звертатися до адміністрації у разі сумнівів щодо відповідності контенту освітнім та мовним нормам. Комунікація і прозорість у питаннях виховання значно знижують ризики конфліктів.

Закон і практика його застосування покликані забезпечити функціонування української мови у сфері освіти, підвищити якість навчання та зміцнити національну ідентичність. Одночасно важливо враховувати педагогічний контекст і прагнути до конструктивного діалогу між учителями, батьками та органами влади, щоб уникати формальної та непродуктивної конфронтації.

Цей випадок у Києві ще раз наголошує на важливості уважності під час підбору навчальних матеріалів і на відповідальності освітян за дотримання чинного законодавства щодо мовного режиму в школах. Для багатьох закладів освіти це сигнал до посилення внутрішніх процедур контролю та підвищення мовної компетентності персоналу.