Товарообіг Київської митниці перевищив 18,2 млрд доларів: що найбільше імпортували

Підсумки першого півріччя 2026 року демонструють помітне пожвавлення торгівлі у зоні діяльності Київської митниці: загальний товарообіг перевищив позначку 18,2 млрд доларів США, що майже на третину більше, ніж у відповідному періоді 2025 року. Така динаміка свідчить про нарощення імпортної активності, зміну логістичних маршрутів та підвищений попит внутрішнього ринку на ряд критично важливих груп товарів.

Структура імпорту: країни постачальники та ключові групи товарів

Імпорт у зоні діяльності Київської митниці склав переважну частку загального товарообігу — близько 16,9 млрд доларів, тоді як експорт становив лише 1,32 млрд доларів. Такий розрив означає, що ввезення товарів перевищило вивезення майже у 13 разів, що має важливі макроекономічні та фіскальні наслідки.

Із загального обсягу імпорту на товари, що підлягали оподаткуванню митними платежами, припало близько 11,9 млрд доларів, а майже 5 млрд доларів було ввезено з пільговим режимом або без сплати мита відповідно до чинного законодавства. Така пропорція впливає на надходження до бюджету та стимулює окремі сектори економіки.

Головні країни-постачальники для зони дії Київської митниці — це:

Польща;

Китай;

Німеччина.

Серед товарних груп, що найактивніше імпортувалися, виокремлюються:

лікарські засоби — 845,7 млн доларів;

легкові автомобілі — 733,9 млн доларів;

засоби захисту рослин — 507,6 млн доларів.

Польща як перший постачальник відображає роль транзитних та логістичних коридорів, а також відновлення торгівлі у прикордонних районах. Велика частка ліків і автопродукції свідчить про зростання попиту на імпортні швидкорухомі та критично важливі товари.

Експортна картина: куди й що постачається з України

Експорт через Київську митницю у першому півріччі 2026 року був значно меншим за імпорт і склав 1,32 млрд доларів. Основними покупцями української продукції в цьому регіоні стали Польща, Молдова та Німеччина, що підкреслює важливість європейського напрямку для торговельних відносин.

Серед провідних експортних товарів виділяються:

лікарські засоби — 74,4 млн доларів;

олія — 37,9 млн доларів;

повітряні та вакуумні насоси — 37,1 млн доларів.

Хоча частка фармацевтики в експорті свідчить про наявність конкурентних ніш для українських виробників, загальний великий дисбаланс між імпортом і експортом підкреслює необхідність посилення експортної політики, диверсифікації ринків і підтримки виробничих ланцюгів для зменшення залежності від ввезення готових товарів.

Вплив на бюджет та перспективи розвитку митної системи

Нарахування до державного бюджету також зростають: у першому кварталі 2026 року Київська митниця перерахувала 53,02 млрд гривень митних платежів, що на 19,3% більше порівняно з відповідним періодом 2025 року та відповідає рівню виконання плану у 100,4%. Це важливий сигнал про ефективність адміністрування митних платежів та адаптацію процедур під збільшені обсяги торгівлі.

Для ширшого контексту: загальний товарообіг України за перші п'ять місяців 2026 року досяг 58 млрд доларів, із яких на імпорт припадало 40,5 млрд доларів, а на експорт — 17,5 млрд доларів. На загальнодержавному рівні найбільшим постачальником імпорту залишився Китай, тоді як у зоні Київської митниці лідером є Польща — показник, що вказує на регіональні відмінності в торговельних потоках.

Основні виклики та перспективи:

- Зменшення торговельного дисбалансу шляхом підтримки експорту через стимулювання виробництва й експорту високої доданої вартості;

- Розвиток логістичної інфраструктури та цифровізації митних процедур для скорочення часу оформлення і зниження транзакційних витрат;

- Поглиблення економічних зв'язків із сусідами та розширення географії експорту для зниження залежності від кількох ключових ринків;

- Сприяння імпортозаміщенню з одночасною підтримкою інвестицій у галузях, що можуть конкурувати на зовнішніх ринках.

Підсумовуючи, зростання товарообігу у зоні діяльності Київської митниці до 18,2 млрд доларів і значне зростання надходжень до бюджету — позитивні сигнали для економіки. Водночас переважання імпорту над експортом створює виклик для політики розвитку промисловості та зовнішньоекономічної стратегії, над вирішенням якого слід працювати на національному та регіональному рівнях.