Дата публікації Росія вдень атакувала Україну 86 реактивними дронами — Повітряні Сили
Опубліковано 28.09.26 19:34
Переглядів статті Росія вдень атакувала Україну 86 реактивними дронами — Повітряні Сили 7

Росія вдень атакувала Україну 86 реактивними дронами — Повітряні Сили

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Російські війська протягом дня 28 вересня здійснили масовану атаку по території України ударними безпілотниками. Повітряна атака тривала близько 12 годин — від 6:30 до 18:30. За цей період українські військові зафіксували запуск 124 дронів різних типів, значна частина яких була реактивними безпілотними літальними апаратами.

Основним напрямком ворожого удару стала Київська область. Саме на Київщині спостерігалася найбільша активність російських дронів, через що повітряна тривога тривала впродовж значного часу. Сили протиповітряної оборони працювали у складних умовах, намагаючись одночасно виявити, супроводити та знешкодити численні повітряні цілі.

За попередніми даними, українська протиповітряна оборона знищила або подавила 86 ворожих безпілотників. Серед них 49 апаратів були реактивними. Решта повітряних цілей належала до інших категорій ударних або допоміжних дронів, які російська армія використовує під час комбінованих атак.

Військові застерігають, що інформація щодо результатів відбиття повітряного нападу може уточнюватися. Після завершення бойової роботи підрозділи перевіряють дані з різних районів, встановлюють остаточну кількість збитих і подавлених апаратів, а також фіксують місця падіння уламків та можливі пошкодження.

Які безпілотники застосувала російська армія

Під час денного нальоту російські війська використали кілька типів безпілотних літальних апаратів. Серед зафіксованих засобів повітряного нападу були реактивні дрони, ударні безпілотники «Гербера», «Бандероль» і «Дань-Т». Також противник запускав апарати інших типів, призначення та характеристики яких можуть відрізнятися.

Застосування різнорідної групи дронів створює додаткове навантаження на українську систему протиповітряної оборони. Безпілотники можуть мати різну швидкість, висоту польоту, дальність, розміри та особливості навігації. Одні апарати здатні довше перебувати в повітрі, інші рухаються швидше та залишають менше часу для реагування.

Особливу небезпеку становлять реактивні безпілотники. Завдяки силовій установці вони можуть рухатися з більшою швидкістю, ніж частина традиційних ударних дронів. Це скорочує проміжок між виявленням цілі та її можливим наближенням до визначеного району. Для українських військових така загроза потребує постійного спостереження, швидкого обміну інформацією та злагодженої роботи різних підрозділів.

Росія може комбінувати дрони з різними характеристиками для того, щоб ускладнити роботу ППО. Одночасний запуск великої кількості апаратів змушує оборонців розподіляти ресурси, відстежувати зміну маршрутів і визначати пріоритетні цілі. Крім того, частина безпілотників може використовуватися для розвідки, відволікання уваги або виявлення позицій засобів протиповітряної оборони.

Наслідки атаки та робота протиповітряної оборони

Попри значну кількість запущених дронів, українським захисникам вдалося знешкодити більшу частину повітряних цілей. Для цього могли застосовуватися різні способи ураження — вогневі засоби, авіаційні підрозділи, мобільні групи, а також системи радіоелектронної боротьби. Подавлення безпілотника означає, що його навігація або зв’язок були порушені, унаслідок чого апарат втратив можливість продовжувати заданий маршрут.

Водночас повністю уникнути наслідків атаки не вдалося. Попередньо влучання засобів повітряного нападу зафіксували на 27 локаціях. Ще на чотирьох ділянках повідомлялося про падіння збитих безпілотників або їхніх уламків. Інформація про масштаби пошкоджень, постраждалих та інші наслідки може змінюватися в міру роботи екстрених служб і проведення обстежень.

Після повітряної атаки фахівці оглядають території, де могли впасти дрони або їхні частини. Особлива увага приділяється житловим кварталам, промисловим зонам, об’єктам критичної інфраструктури, дорогам та іншим місцям, де уламки можуть становити загрозу для людей. На таких ділянках можуть працювати рятувальники, правоохоронці, вибухотехніки та представники місцевої влади.

Уламки безпілотника не можна піднімати, переміщувати або розбирати самостійно. Навіть якщо апарат виглядає знищеним, окремі його елементи можуть залишатися небезпечними. Ризик становлять акумулятори, залишки пального, боєприпаси, гострі частини корпусу та невибухлі компоненти. У разі виявлення підозрілого предмета необхідно відійти на безпечну відстань і повідомити відповідні служби.

Мешканцям регіонів, де оголошують повітряну тривогу, важливо не ігнорувати попередження. Під час атаки слід перейти до укриття або скористатися правилом двох стін, якщо швидко дістатися захисної споруди неможливо. Не варто перебувати біля вікон, знімати роботу ППО або поширювати фото й відео польотів дронів, вибухів та наслідків ударів.

Масовані атаки дронами залишаються постійною загрозою

Удар 28 вересня демонструє, що російська армія продовжує використовувати великі групи безпілотників для атак по Україні. Денний час проведення нальоту свідчить про те, що противник не обмежується нічними ударами. Російське командування намагається застосовувати різні часові проміжки, маршрути та види дронів, щоб ускладнити прогнозування дій ворога.

Запуск 124 безпілотників протягом одного дня є значним навантаженням для системи оборони. Подібна тактика може мати кілька цілей: ураження об’єктів, виснаження запасів засобів перехоплення, пошук вразливих ділянок і перевірка швидкості реагування українських підрозділів. Масована атака також дозволяє противнику розосереджувати увагу сил оборони між кількома напрямками.

Водночас результат відбиття повітряного нападу свідчить про здатність української ППО протидіяти масштабним нальотам. Знищення або подавлення 86 ворожих дронів стало результатом роботи військових, операторів систем спостереження, мобільних вогневих груп та підрозділів радіоелектронної боротьби. Ефективність захисту залежить не лише від технічного оснащення, а й від координації, швидкості передачі даних та професійності особового складу.

Російська атака по Україні 28 вересня вкотре показала, що безпілотники залишаються одним із головних інструментів агресора. Попри значну кількість запущених апаратів і використання реактивних дронів, українські сили знешкодили більшість повітряних цілей. Остаточні дані про наслідки атаки та кількість уражених об’єктів мають бути встановлені після завершення перевірок на всіх локаціях.