«Фонтан Сковороди» з бразильського граніту відкрили у Білій Церкві

У Білій Церкві відкрили новий мистецький об’єкт, який уже привертає увагу мешканців і гостей міста. У сквері мікрорайону «Піщаний» з’явився «Фонтан Сковороди» — чотириметрова скульптурна композиція, присвячена філософській спадщині Григорія Сковороди. Монумент поєднав у собі природну силу каменю, виразність бронзи, сучасні інженерні рішення та символіку, пов’язану з ідеями самопізнання, внутрішньої свободи й духовного розвитку.

Незвичайний артоб’єкт виготовили з масивного бразильського граніту та бронзи. Громаді Білої Церкви його передав Благодійний фонд Дениса Парамонова. Відкриття відбулося 26 вересня за участі представників міської влади, Київської обласної військової адміністрації, культурної та наукової спільноти, а також місцевих жителів. Для міста ця подія стала не лише презентацією нової скульптури, а й важливим кроком у розвитку сучасного публічного простору.

Оновлений сквер у мікрорайоні «Піщаний» тепер має власну мистецьку домінанту. «Фонтан Сковороди» помітний здалеку завдяки значній висоті, незвичайній формі та контрасту між темною фактурою граніту й бронзовими деталями. Водночас композиція не виглядає відокремленою від навколишнього середовища: її задумали як частину простору, відкритого для прогулянок, відпочинку, спілкування та проведення громадських заходів.

Ідея та символіка «Фонтана Сковороди»

Ініціатором створення фонтану став меценат Денис Парамонов. Роботу над проєктом розпочали у 2021 році. Спочатку автори планували завершити його до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди, яке відзначали у 2022 році. Через повномасштабне вторгнення росії в Україну реалізацію задуму довелося відкласти, однак проєкт не припинили. У підсумку місто отримало монумент, створення якого тривало близько п’яти років.

Значну частину цього часу зайняли проєктування, технічні розрахунки, підготовка конструкції та пошук способу втілити складний художній задум у камені. Над виготовленням композиції працювали фахівці у Дніпрі. Приблизно два роки тривало створення самої скульптури. Художній образ розробив заслужений художник України Михайло Рева.

Основою композиції став малюнок, пов’язаний із творчістю Григорія Сковороди. Центральний елемент скульптури — так зване «зерно життя». Воно символізує внутрішню силу людини, духовний потенціал і можливість розкрити власні здібності. Образ зерна у творі набуває особливого значення: маленьке джерело життя здатне містити в собі великий потенціал розвитку, так само як кожна людина має можливість знайти своє призначення.

Важливою для композиції є також ідея «посудини». У філософському прочитанні вона пов’язана зі здатністю людини приймати знання, зберігати духовні цінності та наповнювати власне життя змістом. Саме тому фонтан не обмежується роллю декоративної споруди. Його образ спонукає до роздумів про внутрішню рівновагу, самопізнання та відповідальність за те, чим людина наповнює себе.

Григорій Сковорода в українській культурі асоціюється з пошуком гармонії, свободою думки та прагненням жити відповідно до власної природи. Його ідеї залишаються актуальними й сьогодні, тому поява присвяченого йому артоб’єкта у міському середовищі має особливий зміст. Філософ постає не лише як історична постать, а як співрозмовник сучасної людини, яка теж шукає опору, сенс і власний шлях.

Як створювали гранітну композицію

Для виготовлення «Фонтана Сковороди» використали 20-тонний блок бразильського граніту. Цей матеріал обрали завдяки його міцності, довговічності та виразній природній фактурі. Граніт добре підходить для розміщення просто неба, адже здатен тривалий час зберігати форму й зовнішній вигляд під впливом опадів, перепадів температури та інших факторів.

Обробка такого великого кам’яного блоку стала одним із найскладніших етапів роботи. Майстри застосували спеціальний алмазний канат, який дає змогу виконувати точні розрізи навіть у надзвичайно міцному матеріалі. За його допомогою формували основні частини скульптури, намагаючись не лише дотриматися задуманої геометрії, а й зберегти природну виразність каменю.

Вирізання «зерна» та його основи тривало приблизно 30 годин безперервної роботи. Такий процес вимагав максимальної концентрації та точності. Помилка під час обробки могла пошкодити значну частину гранітної заготовки й поставити під загрозу весь результат. Окремим викликом стала необхідність поєднати масивність матеріалу з візуальним відчуттям легкості.

Середня частина «зернини» важить близько 7,5 тонни. Попри це, конструкцію встановили так, що вона утримується на одній точці. Таке рішення стало важливою інженерною особливістю фонтану. Воно створює враження, ніби важкий кам’яний елемент перебуває в стані рівноваги та руху. Глядач одночасно відчуває силу граніту й бачить у композиції символічну крихкість та динаміку життя.

Бронзові деталі доповнюють кам’яну основу та роблять скульптуру більш виразною. Поєднання двох матеріалів дає змогу розставити художні акценти: граніт уособлює сталість, витривалість і зв’язок із землею, тоді як бронза додає композиції пластичності, тепла та рукотворної деталізації. Вода, що є невід’ємною частиною фонтану, підсилює тему життя й безперервного руху.

Завдяки особливій конструкції «Фонтан Сковороди» сприймається по-різному залежно від відстані. здалеку він формує впізнаваний силует і працює як архітектурна домінанта скверу. Поблизу відвідувачі можуть роздивитися фактуру каменю, обриси центрального елемента та бронзові фрагменти. Така багатошаровість робить об’єкт цікавим як для випадкового перехожого, так і для тих, хто приходить спеціально ознайомитися з його символікою.

Культурне значення нового об’єкта для міста

Встановлення фонтану стало частиною ширшого проєкту «Культурний_код», спрямованого на створення в українських містах сучасних публічних просторів. Його ідея полягає у поєднанні мистецтва, історичної пам’яті, локальної ідентичності та щоденного міського життя. У такому підході культурний об’єкт не відокремлюється від громади, а стає доступним для всіх — без спеціальних умов і формального поділу на глядачів та учасників.

Благоустрій території у мікрорайоні «Піщаний» проводили за участі Благодійного фонду Дениса Парамонова та його партнера — «Київського м’ясокомбінату». Оновлений сквер має стати комфортною локацією для прогулянок і відпочинку. Поява мистецької композиції посилила його значення як громадського простору та створила нову точку тяжіння для мешканців району.

Для Білої Церкви такі об’єкти важливі не лише з естетичного погляду. Вони формують образ міста, допомагають мешканцям відчувати зв’язок із культурною спадщиною та створюють середовище, у якому мистецтво стає частиною повсякденності. Сквер із фонтаном може бути місцем зустрічей, спокійного відпочинку, міських подій і знайомства дітей та дорослих із постаттю українського філософа.

«Фонтан Сковороди» також здатен стати новою візитівкою Білої Церкви. Його масштаб, матеріали та незвичайне інженерне рішення вирізняють композицію серед інших міських об’єктів. Водночас головна цінність фонтану полягає не лише в оригінальній формі. Він нагадує, що міський простір може розповідати важливі історії, порушувати філософські питання та підтримувати інтерес до української культури.

Сьогодні чотириметрова композиція доступна для огляду у сквері мікрорайону «Піщаний». Відвідувачі можуть побачити, як у єдиному творі поєдналися 20-тонний бразильський граніт, бронза, вода та символічний образ «зерна життя». Новий об’єкт став прикладом того, як меценатство, мистецтво й сучасні технології здатні змінювати міське середовище та створювати простір для діалогу з культурною спадщиною України.

Відкриття «Фонтана Сковороди» у Білій Церкві засвідчило, що пам’ять про видатних українців може жити не лише в книжках, музеях чи меморіальних дошках. Вона може бути присутньою у щоденному маршруті містян — у сквері, де люди зустрічаються, прогулюються та відпочивають. Саме в цьому полягає особливість нового артоб’єкта: він одночасно прикрашає місто, розповідає про філософа й залишає кожному відвідувачеві простір для власних роздумів.