Суд визначив долю 1,033 га кіностудії Довженка через «неіснуючі» будівлі

Земельна ділянка площею 1,033 га, розташована на території Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка в Києві, залишиться у державній власності. Суд задовольнив позов Шевченківської окружної прокуратури столиці та скасував реєстраційні дії, завдяки яким приватна структура намагалася пов’язати свої майнові права з територією державного підприємства.

Підставою для оформлення землі стали дві нежитлові будівлі, яких, як встановили під час перевірки, фактично не існувало. Попри це, відомості про об’єкти внесли до державних реєстрів, а згодом на їх основі сформували окрему земельну ділянку в межах території кіностудії Довженка.

Судове рішення має значення не лише для конкретної земельної суперечки. Воно стосується захисту державного майна, прозорості реєстраційних процедур і збереження території, пов’язаної з українською кінематографічною спадщиною.

Майнові права оформили на будівлі, яких не було

Як випливає з матеріалів справи, у 2018 році за фізичною особою зареєстрували право власності на два нежитлові об’єкти загальною площею 162 квадратні метри. У документах зазначалося, що будівлі розміщені на території кіностудії імені Олександра Довженка.

У подальшому ці об’єкти внесли до статутного капіталу приватного товариства. Після цього право власності на нерухомість перереєстрували вже за компанією. Така послідовність дій дала підприємству можливість посилатися на нібито наявні об’єкти нерухомості та претендувати на оформлення прав на землю під ними.

Однак перевірка показала, що на відповідному місці немає споруд, які могли б бути підставою для виникнення права власності. Фактичне обстеження території не підтвердило існування двох заявлених будівель. Також не знайшлося дозвільних документів, які б свідчили про законне будівництво або введення об’єктів в експлуатацію.

Ця обставина стала центральною у судовому спорі. Право власності на нерухомість не може виникати лише через появу запису в реєстрі, якщо сам об’єкт відсутній у реальності. Реєстраційна дія має спиратися на законні документи та фактичне існування майна.

У подібних ситуаціях формальний запис про будівлю може використовуватися як інструмент для подальшого оформлення землі. Спочатку створюється юридична видимість існування нерухомості, а потім її намагаються використати для отримання ділянки без дотримання загальної процедури розпорядження державною землею.

Особливо небезпечними такі схеми є для територій державних підприємств. Якщо сумнівні записи вчасно не оскаржити, приватні особи або компанії можуть отримати можливість заявляти про права на землю, яка має важливе господарське, культурне чи стратегічне значення.

Як з’явилася земельна ділянка площею 1,033 га

Після оформлення прав на спірні нежитлові об’єкти приватне товариство замовило документацію із землеустрою. У 2022 році земельну ділянку площею 1,033 га зареєстрували в Державному земельному кадастрі. Вона була сформована в межах території, яку використовує кіностудія Довженка.

Формально підставою для такого оформлення стали зареєстровані права на нерухоме майно. Проте якщо об’єкти нерухомості не існували, вони не могли створювати законних підстав для набуття прав на землю. Відтак і реєстрація земельної ділянки, пов’язана з цими об’єктами, виявилася юридично необґрунтованою.

Прокуратура вказувала, що така схема могла дозволити приватній компанії обійти передбачені законом процедури передачі земель державної власності. Зокрема, йшлося про ризик уникнення земельних торгів та інших конкурентних механізмів, покликаних забезпечити відкритість і справедливість розпорядження землею.

Земельна ділянка розташована в Києві, де вартість землі є надзвичайно високою. Проте в цій справі йдеться не тільки про потенційну ціну території. Земля має безпосередній зв’язок із діяльністю одного з найвідоміших державних об’єктів української кіноіндустрії.

Кіностудія імені Олександра Довженка є частиною історії українського кінематографа. На її території протягом десятиліть створювалися художні фільми, працювали творчі колективи та зберігалася професійна інфраструктура. Вибуття навіть окремих ділянок могло б ускладнити роботу підприємства та створити передумови для зміни призначення землі.

Крім того, приватизація або передача такої території без належного контролю могла б мати довготривалі наслідки. Після переходу землі до приватних власників повернення її державі часто потребує тривалих судових процедур і додаткових витрат. Саме тому своєчасне реагування прокуратури стало важливим для запобігання можливим втратам.

Суд скасував реєстрацію будівель і землі

Розглянувши матеріали справи, суд погодився з доводами прокуратури. Рішенням скасовано державну реєстрацію права власності на дві неіснуючі нежитлові будівлі, а також реєстрацію земельної ділянки площею 1,033 га.

Таким чином, приватне товариство втратило юридичну основу, на яку могло посилатися у претензіях на спірну територію. Записи про об’єкти нерухомості, що не мали реального підтвердження, більше не можуть використовуватися для обґрунтування прав на землю.

Судове рішення також підтвердило важливий правовий принцип: сам факт наявності відомостей у державному реєстрі не робить незаконне право дійсним. Якщо реєстраційні дані суперечать фактичним обставинам і законодавству, вони можуть бути скасовані в судовому порядку.

Унаслідок розгляду справи земельна ділянка не вибула з державної власності та залишилася пов’язаною з територією кіностудії Довженка. Це дозволяє зберегти контроль держави над землею та не допустити її подальшого відчуження на підставі сумнівних документів.

Водночас справа демонструє необхідність постійного контролю за державними реєстрами, земельним кадастром і майном державних підприємств. Несвоєчасне виявлення неправдивих відомостей може призвести до складних майнових спорів, а іноді й до фактичної втрати цінних територій.

Для державних установ цей випадок є нагадуванням про важливість регулярної перевірки інформації щодо нерухомості та земель, які перебувають у їхньому віданні. Для правоохоронних органів — прикладом того, як оскарження сумнівних реєстрацій може запобігти незаконному переходу майна до приватного сектору.

Отже, суд скасував реєстрацію двох неіснуючих будівель і земельної ділянки площею 1,033 га на території кіностудії Довженка. Завдяки цьому земля залишилася у державній власності, а потенційна спроба оформити частину території кіностудії через формальні записи в реєстрах не була доведена до завершення.