Прорив у медицині: у Києві створили унікальну систему трансплантації серця

Повномасштабна війна стала не лише випробуванням для інфраструктури, але й поштовхом до кардинальних змін у медицині. У таких екстремальних умовах українські фахівці виявили здатність швидко адаптуватися та створили нову модель трансплантаційної допомоги, яка вже рятує життя пацієнтів навіть за обмежених ресурсів і загроз. Це не просто тимчасова тактика — це системне рішення, яке може змінити підхід до трансплантації серця в Україні на довгі роки.

Прорив у медицині: у Києві створили унікальну систему трансплантації серця

Ініціатива була започаткована командою Інституту серця МОЗ України у Києві та очолена кардіохірургинею Софією Чайковською. На фоні ускладненої логістики, закритого повітряного простору та постійних загроз для транспортування органів, клініка розробила комплексну модель, що поєднує мобільні виїзди, сучасні методи збереження органів і скоординовану роботу міжрегіональних центрів. Завдяки цьому підходу зросла ймовірність успішної пересадки серця навіть тоді, коли звичні маршрути доставки органів недоступні.

Ключовими елементами системи стали оперативні виїзди хірургічної бригади до лікарень, де перебували донори; транспортування з необхідним обладнанням; та застосування новітніх технологій збереження серця поза організмом. Команда складається з кардіохірургів, анестезіологів, перфузіологів, операційних медсестер і самого пацієнта, який прямує на пересадку разом із фахівцями. Така мобільна структура дозволяє проводити вилучення та імплантацію органу у найкоротші терміни з мінімальним ризиком для якості трансплантата.

Як працює модель: логістика, технології та командна робота

Після початку повномасштабного вторгнення найгостріша проблема стала очевидною — донорське серце зберігає функціональність поза тілом лише протягом близько 3–4 годин при класичному холодовому збереженні. Щоб подолати це обмеження, українські спеціалісти впровадили сучасні системи перфузії та живого збереження, які забезпечують підтримку тканин при транспортуванні і дозволяють подовжити час придатності серця до понад восьми годин. Це відчиняє двері для транспортування органів із віддалених регіонів і значно розширює пул донорів для пацієнтів у Києві та інших центрах.

Одним із показових випадків став переліт і супровід донора із Запорізької області, який тривав близько восьми годин. Серце вдало пройшло період збереження і після пересадки почало працювати належним чином, що дозволило пацієнту повернутися до нормального життя. За словами Софії Чайковської, такі історії доводять ефективність підходу та доводять, що навіть у складних умовах можлива високоякісна трансплантаційна допомога.

У 2023 році команда Інституту серця здійснила 19 виїзних трансплантацій серця, що стало унікальним показником для країни. Кожна поїздка вимагала ретельного планування — від перевірки обладнання й збірки мобільного набору операційної до координації із локальними лікарнями та службами швидкої допомоги. Цей досвід підкреслює важливість міждисциплінарної роботи та оперативного менеджменту в екстрених ситуаціях.

Міжнародне визнання та перспективи розвитку

Український досвід викликав інтерес за кордоном: медичні центри Європи та інших регіонів вивчають методи мобільних виїздів, способи збереження органів і алгоритми координації дій під час воєнних дій або природних катаклізмів. Фахівці відзначають, що підхід Київської бригади може стати міжнародним стандартом у випадку надзвичайних ситуацій, коли традиційні маршрути доставки органів недоступні.

Водночас перед системою стоять і важливі виклики: необхідність масштабувати досвід на всю країну, забезпечити постійну підготовку кадрів, створити реєстри донорів і реципієнтів, а також розвивати законодавчу та фінансову підтримку програм трансплантації. Крім того, важлива суспільна кампанія з підвищення обізнаності про донорство органів та налагодження етичних стандартів роботи в екстрених умовах.

Інвестиції у телемедицину, симуляційні центри для підготовки хірургів та уніфікація протоколів дають змогу не лише зберегти досягнення, а й примножити їх. Створення мережі мобільних бригад у регіонах та інтеграція з національними службами швидкої допомоги можуть значно підвищити рівень доступності високоспеціалізованої допомоги для жителів усієї країни.

У підсумку, система трансплантації серця, розроблена в Києві, є важливим прикладом того, як інновації та професіоналізм дозволяють зберегти життя в найскладніших обставинах. Це не лише медичний прогрес — це також сигнал про те, що українська медицина здатна розробляти ефективні моделі допомоги, які заслуговують на підтримку, розвиток і міжнародну увагу. Підтримка донорства, інвестиції в обладнання та підготовку фахівців стануть ключем до подальшого розширення цієї успішної практики.