Громадські діячі, митці та захисники тварин з України об'єдналися в одному зверненні з вимогою повної заборони полювання на час війни та на майбутнє. Ініціатива, яку підтримали відомі імена шоу-бізнесу та активісти, звертає увагу уряду на необхідність перегляду політики щодо полювання, адже у воєнних умовах такі практики завдають додаткової шкоди й без того ослабленим екосистемам.
Хто підтримав звернення і куди його направили
Серед підписантів — широке коло публічних людей: акторки Ольга Сумська, Ірма Вітовська-Ванца, Анна Кошмал; музиканти Jerry Heil, Наталія Жижченко (ONUKA), alyona alyona; стендап-комік і режисер Василь Байдак. Поряд із ними до ініціативи долучилися військові, журналісти, письменники та волонтери – зокрема Максим Кідрук, Ірена Карпа, Олексій Суханов, Тетяна Кідрук і Масі Найєм.
Звернення спрямували до Кабінету Міністрів, Міністерства економіки, Міністерства довкілля та сільського господарства і Державного агентства лісових ресурсів. Мета — домогтися офіційної заборони полювання в Україні доти, доки держава не зможе надати достовірний моніторинг популяцій і не впровадить гуманні методи управління дикою природою.
Причини вимоги заборони та пропоновані альтернативи
Автори ініціативи наголошують: повномасштабна війна вже завдала природі масштабної шкоди — обстріли, пожежі, мінування та окупація призвели до масових смертей тварин і руйнування середовищ існування. У цих умовах будь-які відстріли під виглядом регулювання чисельності стають неприпустимими, адже держава не має повного і достовірного обліку популяцій, аби обґрунтувати такі рішення як екологічно необхідні.
UAnimals та інші зоозахисні організації підкреслюють, що без сучасного моніторингу й наукових даних відстріли можуть завдати непропорційної шкоди екосистемам. Натомість пропонується інвестувати в альтернативні методи управління дикими тваринами: пероральну вакцинацію для контролю хвороб, регулярний науковий моніторинг, системи раннього виявлення ризиків, сучасні засоби відлякування та ізолювання проблемних зон, облаштування підгодівельних майданчиків і захисних огорож. Також акцентується потреба залучення екологів, біологів і природоохоронних організацій до формування політики з питань дикої природи.
У зверненні наголошується: полювання часто перетворюється на дозвілля, а не на природоохоронну практику. Через це UAnimals наполягає на переорієнтації державної політики з відстрілів на збереження і відновлення довкілля, з опорою на дані та міжнародні гуманні практики.
Безпека людей, емоційні тригери та значення для Києва
Підписанти також вказують на соціальний і безпековий контексти: звуки пострілів можуть стати тригером для військових, ветеранів і цивільних, які пережили обстріли або евакуацію. Окрім емоційної шкоди, існують реальні ризики для людей: випадки, коли мисливці помилково поранили або вбили людей, стають додатковою загрозою для безпеки у лісах, на околицях населених пунктів і в зелених зонах міст.
Для Києва тема особливо актуальна — столиця має великі природні території, заплави Дніпра та ліси, де мешкають дикі тварини. Місто й область стали центром порятунку тварин під час війни: евакуації, прихистків та лікування постраждалих. На цьому тлі заборона полювання сприймається як крок до гуманізації політики та захисту спільного простору.
Дані UAnimals свідчать про конкретні втрати: лише в Тернопільській області за два місяці 2025 року під час відстрілів було вбито сотні собак і десятки диких тварин — статистика, що змушує ставити під сумнів обґрунтованість таких заходів. Підписанти закликають уряд вибрати шлях захисту та відновлення довкілля й приймати рішення на основі наукових даних, а не звички мисливської практики.
Остаточне рішення залежить від реакції Кабміну, профільних міністерств і Держлісагентства. Акція підтримана публічною думкою та експертами, тож питання заборони полювання в Україні може стати важливою складовою повоєнної стратегії збереження природи та забезпечення безпеки громадян.
Скандал навколо забудови в зоні ЮНЕСКО: КМВА заявила, що не відхиляла петицію киян