У Києві презентували книжку про бабусю з деменцією: усі кошти підуть на допомогу родинам

У Києві презентували книжку про бабусю з деменцією: усі кошти підуть на допомогу родинам — резонансна подія в культурному житті столиці, яка поєднала літературу, мистецтво та соціальну відповідальність. У книгарні «Сенс» відбулася презентація книжки-картинки Христі Слободян «Моя бабуся-ожелька та її химерний спадок», яка вже доступна для покупки в крамниці та на сайті видавництва ARC.UA. Видання привертає увагу не лише художньою формою, а й тим, що всі виручені кошти передадуть на підтримку людей з деменцією та їхніх родин.

Про книжку і презентацію в Києві

Книжка розповідає дуже особисту історію — про бабусю авторки, яка жила з деменцією. У творі немає пафосу медичних діагнозів: це розповідь про людину, про зміну мови та поведінки, про те, як родина намагається зберегти зв’язок з близькою людиною. Текст розрахований на дорослих і на дітей від шести років, адже дає змогу родині обережно заговорити про складні зміни без технічних термінів.

Презентація в книгарні «Сенс» поєднала читання, спілкування та творчі активності для дітей і дорослих. Видання вийшло у видавництві ARC.UA у 2026 році: 84 сторінки, тверда обкладинка. На презентації також оголосили, що вся сума від продажів буде передана фонду «Незабутні», який займається підтримкою людей з деменцією, їхніх родин і доглядальників.

Артефакти пам’яті: справжні бабусині записки в ілюстраціях

Однією з найсильніших художніх ідей книжки стало використання реальних аркушів та записів бабусі. Христя Слободян включила в ілюстрації справжні листи, символи й позначки старшої людини — ті «артефакти», які утворюють химерний спадок родини. Завдяки цьому художня вигадка органічно переплітається з реальними спогадами та речами, що зробило книгу особливо чуттєвою і переконливою.

У книжці також описано, як деменція проявлялася в побуті: плутання імен, повтори, створення власних знаків і слів — наприклад, загадкове «ожель», яке стало важливою метафорою в історії. Авторка не описує хворобу як страшну чи соромну, вона показує нову форму спілкування і спосіб залишатися поруч, навіть коли традиційні слова втрачають силу.

Благодійність і соціальна місія: фонд «Незабутні»

Книжка створена як благодійний проєкт: всі кошти від продажу йдуть на потреби фонду «Незабутні». Організація працює з людьми, які живуть із деменцією, їхніми родинами та доглядальниками, проводить зустрічі «Кафе Незабутні», куди запрошують і родини, і дітей, щоб без стигми говорити про зміни, разом малювати, слухати музику та грати.

У межах презентації в «Сенсі» фонд провів захід у форматі такого кафе: 12 вересня учасники мали змогу взяти участь у створенні коміксів за мотивами книжки, поспілкуватися та отримати інформацію про підтримку. Така практика допомагає родинам відчувати, що вони не самі, і робить тему деменції ближчою та зрозумілішою для широкого загалу.

Експерти наголошують, що деменцію в Україні часто помічають запізно. За оцінкою Alzheimer Europe, в нашій країні може бути близько 609 тисяч людей з деменцією, але офіційний діагноз має лише невелика частина. Часто сім’ї сприймають симптоми як «вік», що відсуває момент отримання допомоги. Саме тому культурні проєкти, які піднімають цю тему і водночас збирають кошти для підтримки, мають важливе значення.

Купуючи книгу «Моя бабуся-ожелька та її химерний спадок», читачі отримують не лише художнє видання для сімейного читання чи подарунка, а й роблять внесок у роботу фонду, що підтримує людей з деменцією та їхніх близьких. Це поєднання мистецтва й соціальної дії — приклад того, як культура може стати каналом допомоги й порозуміння в суспільстві.