«Замість реставрації — остаточне знесення»: на Лук'янівці розбирають пам'ятку архітектури 1902 року

На Лук'янівці, за адресою Січових Стрільців, 91, знову відбуваються роботи, які викликають занепокоєння у фахівців з охорони пам’яток та активістів. Мова йде про колишню Лук’янівську поліцейську дільницю — кам'яний будинок 1902 року, що має статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини. Наразі активісти фіксують демонтаж вікон і руйнування внутрішніх перекриттів, а пам’яткоохоронець Дмитро Перов стверджує, що ці роботи виконують без погодженого проєкту та необхідних дозволів.

Що відбувається на Січових Стрільців, 91

За повідомленнями очевидців і пам’яткоохоронців, на об’єкті вже відбувається демонтаж модернізованих віконних систем та розбирання внутрішніх конструкцій. Пам’яткоохоронець Дмитро Перов наголошує, що на місці немає інформативного огородження, паспорта робіт або іншої супровідної документації, яка б пояснювала легітимність дій. Через це на місце були викликані правоохоронні органи — проте поки немає публічної офіційної інформації від власника або від Департаменту охорони культурної спадщини Києва.

Якщо ці дані підтвердяться, то роботи на Січових Стрільців, 91 можуть кваліфікуватися не як реставрація, а як фактичне руйнування пам’ятки архітектури. Відсутність паспорта об’єкта, проектної документації та дозволів робить неможливою громадську перевірку, чи відповідають дії принципам збереження автентики та адаптації споруди до сучасного використання.

Передісторія, правовий статус та попередні втручання

Історія будинку на Лук'янівці починається з 1902 року — його спорудив архітектор Іполіт Ніколаєв. Протягом XX століття тут працювала поліція, згодом — податкова інспекція, яка покинула приміщення у 2013 році. Після цього будівля поступово занепадала, і її проблемний стан лишався предметом уваги міських служб та активістів.

У листопаді 2024 року КМДА офіційно повідомляла, що Консультативна рада Департаменту охорони культурної спадщини підтримала концепцію реставрації будівлі. У квітні 2025 року споруда отримала статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини за категоріями «історія» та «архітектура». Водночас історія втручань в об’єкт тягнеться щонайменше з 2024 року: тоді вже фіксували розбирання конструкцій, згодом демонтували дах, і прокуратура відкрила кримінальне провадження через самовільні роботи.

У 2025 році частину фасаду закрили банером із намальованим фасадом, а поверхи утеплювали мінеральною ватою — заходи, які викликали сумніви у фахівців щодо збереження оригінальних архітектурних елементів. До того ж 19 липня 2026 року споруда додатково постраждала внаслідок російської атаки, що ускладнило питання допустимого аварійного розбирання і відновлення.

У 2020 році будинок навіть фігурував у переліку об’єктів малої приватизації Києва, що підкреслює давність і складність проблеми: місто роками знало про його цінність та проблемний стан, але попередні кроки не вирішили питання збереження пам’ятки.

Чого вимагають пам’яткоохоронці і що має відповісти місто

Пам’яткоохоронці та громадськість вимагають відкритої публічної відповіді від міських органів: які саме роботи погоджені на об’єкті, який їх обсяг, хто є підрядником та де можна ознайомитися з проєктною документацією і паспортом робіт. Потрібна прозорість — без неї кожен новий демонтований фрагмент виглядає як крок до втрати пам’ятки, а не як реставрація.

Крім того, потрібно чітко розмежувати аварійні заходи (усунення руйнівних наслідків обстрілів чи аварійної загрози) та роботи, що мають на меті реконструкцію або переобладнання. У випадку реконструкції будь-яке втручання має проходити за погодженим проєктом і під контролем спеціалістів з охорони культурної спадщини.

Цей випадок на Січових Стрільців, 91 особливо тривожний на фоні попередніх інцидентів у Києві, коли обіцянки реставрації завершувалися втратою історичних будівель. Місто повинно дати публічну й документовану відповідь, щоб уникнути повторення подібного сценарію і щоб зберегти цінні історичні об'єкти для наступних поколінь.

Поки що залишається відкритим головне питання: де закінчується допустиме аварійне розбирання і починається фактичне знищення пам’ятки? Відповідь на нього має надати Департамент охорони культурної спадщини, КМДА та відповідні правоохоронні органи — і зробити це потрібно публічно, з обґрунтуванням правових підстав і переліком дозволених робіт.