Біля метро «Дарниця» у Києві демонтують МАФи: підприємці заявляють про втрату роботи

У Дніпровському районі столиці відбувається чергова хвиля демонтажу тимчасових споруд поблизу станції метро «Дарниця». Комунальні бригади прибирають торгові кіоски, що розміщувалися між виходом зі станції та універмагом «Дитячий світ». Розчищення території відбувається в межах міської програми з упорядкування тимчасових споруд, яку ухвалила Київрада у червні 2024 року; за останні два роки в столиці вже демонтували кілька тисяч МАФів.

Підприємцям дали три дні на самостійний демонтаж

Власники кіосків отримали приписи з вимогою у строк до трьох днів самостійно розібрати свої споруди та вивезти майно. У протилежному випадку демонтаж і вивезення майна організують комунальні служби міста. За інформацією підприємців, до 1 червня вони працювали на підставі чинних договорів з КМДА, але після завершення строку ці договори місто вирішило не продовжувати. У приписах зазначено, що споруди вважаються незаконно розміщеними, тож подальші дії відбуваються відповідно до рішення органів місцевого самоврядування.

Підприємці та наймані працівники наголошують на ризику втрати джерел заробітку: частина продавчинь працювала на цих локаціях десятиліттями — одна з жінок розповіла, що веде торгівлю тут вже 32 роки. Водночас місто аргументує свої дії необхідністю створити більш безпечний, доступний і сучасний міський простір, де пішоходи не стикатимуться з перешкодами під час руху, особливо в години пік.

Що можуть робити підприємці: перевірити документи та терміни дії договорів, звернутися за роз'ясненнями до Департаменту територіального контролю або юристів, фіксувати стан майна під час демонтажу та за потреби оскаржувати дії органів у судовому порядку. Також варто шукати альтернативні точки торгівлі чи тимчасові рішення — наприклад, переміщення на інші локації або розвиток збуту через інтернет.

Що буде із демонтованими кіосками

У міському Департаменті територіального контролю повідомили, що нова концепція розміщення тимчасових споруд не передбачає автоматичного продовження договорів пайової участі. Після завершення строку договору підприємець зобов'язаний за власний кошт прибрати конструкцію; якщо цього не відбувається, демонтаж виконує місто за кошти власника або з подальшим накладенням штрафних санкцій.

Подальша доля демонтованих споруд визначатиметься залежно від місця їхнього розташування. Кіоски, які не були встановлені над інженерними мережами і не перебували в межах зелених зон, планують виставляти на продаж через електронні майданчики, зокрема систему «Прозорро.Продажі». Натомість споруди, змонтовані над комунікаціями або в зелених насадженнях, не підлягатимуть торгам і, ймовірно, підлягатимуть утилізації або ліквідації з огляду на технічні обмеження та екологічні вимоги.

Такий підхід має на меті звільнити місця для впорядкування вуличного простору, водночас даючи шанс іншим підприємцям придбати готові конструкції на аукціонах. Однак для тих, хто втрачає робоче місце, це означає необхідність швидкого пошуку альтернатив або участі в конкурсі на нові точки розміщення згідно з оновленими правилами міста.

Думки мешканців розділилися

Реакція киян на демонтаж біля метро «Дарниця» виявилася неоднозначною. Частина мешканців підтримує ініціативу міської влади, вказуючи на те, що численні тимчасові споруди часто створювали тісний і некомфортний простір для пішоходів, забруднювали візуальне середовище та іноді перешкоджали роботі інженерних мереж. Ініціативи з упорядкування простору, переконують прихильники, сприятимуть створенню більш сучасного та безпечного середовища.

Інші ж стурбовані соціальними наслідками — знесення МАФів позбавляє людей заробітку, особливо тих, хто не має альтернативної зайнятості. Малий бізнес, що десятиліттями обслуговував місцевих жителів, ризикує втратити клієнтську базу та капітал. Мешканці пропонують шукати компроміси: наприклад, переводити кіоски на упорядковані торгові ряди, створювати легальні майданчики або передбачати компенсації та програми підтримки для постраждалих підприємців.

Деякі мешканці пропонують на місці демонтованих споруд облаштувати зелені зони або громадські простори. Як приклад міських трансформацій згадують проект біля станції метро «Політехнічний інститут», де після демонтажу 21 МАФа висадили близько 2 500 рослин і створили зону відпочинку для місцевих жителів. Такий сценарій може стати моделлю для Дніпровського району, якщо місто та громада узгодять подальші кроки.

Ситуація біля метрополітену «Дарниця» лишається динамічною: подальший розвиток подій залежатиме від рішень місцевої влади, позицій підприємців і реакції громади. Водночас стало очевидним, що процес упорядкування тимчасових споруд у Києві продовжиться, а питання балансу інтересів бізнесу, мешканців і міського простору залишатиметься одним із ключових у міській політиці.