Ірма Шелест
Захист громадянина України Сергія Кузнєцова вимагає закрити кримінальну справу, пов’язану з підривом газопроводів «Північний потік». На засіданні суду в Гамбурзі адвокати заявили, що їхній підзахисний не має залишатися фігурантом провадження, оскільки сторона обвинувачення, на їхню думку, не надала достатніх доказів його безпосередньої участі в організації та здійсненні диверсії.
Засідання стало черговим етапом розгляду справи, яка має значний міжнародний резонанс. Йдеться про вибухи, що восени 2022 року пошкодили газопроводи «Північний потік» і «Північний потік-2» у Балтійському морі. Від початку розслідування навколо інциденту з’являлися різні версії, однак остаточні висновки щодо замовників та виконавців досі залишаються предметом судових і політичних дискусій.
Захист українця вимагає закриття справи про «Північні потоки»
Адвокати Сергія Кузнєцова наголошують, що кримінальне переслідування не може ґрунтуватися лише на припущеннях, непрямих свідченнях або версіях, які не отримали належного підтвердження. За позицією захисту, матеріали провадження не доводять, що українець мав необхідні технічні можливості, ресурси або повноваження для підготовки масштабної операції під водою.
Окрему увагу представники обвинуваченого приділили питанням доказів та законності їх отримання. Захист має намір перевірити, за яких обставин збиралися матеріали справи, чи були дотримані процесуальні норми та чи можуть окремі документи використовуватися в суді. На думку адвокатів, будь-які сумніви щодо походження доказів або порушення процедур мають бути оцінені на користь підсудного.
Ключова вимога захисту полягає у припиненні кримінального переслідування та закритті провадження. Адвокати вважають, що подальший розгляд справи без переконливої доказової бази створює ризик необґрунтованого обмеження прав громадянина України. Вони також заявляють, що суспільний резонанс навколо «Північних потоків» не може замінювати юридичні докази, а політичний контекст не повинен впливати на рішення суду.
Які аргументи наводить сторона захисту
За словами адвокатів, у справі необхідно чітко розмежувати припущення про можливу причетність окремих осіб та факти, які можуть бути покладені в основу обвинувального рішення. Сам факт громадянства, професійного досвіду або можливого перебування людини в певному місці не свідчить про її участь у злочині. Для доведення вини сторона обвинувачення має встановити конкретну роль кожного фігуранта, мотив, спосіб підготовки операції та зв’язок із безпосереднім виконанням диверсії.
Захист також звертає увагу на необхідність незалежної оцінки технічних обставин вибухів. Пошкодження підводних газопроводів вимагало складної підготовки, спеціального обладнання, координації та доступу до морської зони. Адвокати стверджують, що матеріали справи мають містити чіткі відповіді на питання про те, як саме підозрюваний міг організувати такі дії, хто забезпечував логістику та яким чином учасники операції могли уникнути виявлення.
Водночас представники Кузнєцова наголошують на дії презумпції невинуватості. До набуття чинності остаточним судовим рішенням людина не може вважатися винною, а всі звинувачення повинні бути доведені в установленому законом порядку. Такий принцип, на переконання захисту, має особливе значення у справах із міжнародним розголосом, коли інформаційний тиск може формувати суспільне ставлення ще до завершення процесу.
Адвокати очікують, що суд ретельно проаналізує не лише зміст доказів, а й умови їхнього отримання. Якщо буде встановлено, що частина матеріалів не відповідає процесуальним вимогам, її можуть визнати неналежною або недопустимою. Це, своєю чергою, здатне суттєво вплинути на перспективи всього кримінального провадження.
Судовий процес має міжнародне значення
Справа про підрив «Північних потоків» виходить далеко за межі звичайного кримінального процесу. Вона стосується енергетичної безпеки Європи, відносин між державами та розслідування інциденту, який змінив оцінки ризиків для підводної інфраструктури. Саме тому будь-які процесуальні рішення німецького суду можуть привернути увагу не лише юристів, а й урядів різних країн.
Для української сторони важливо, щоб розгляд справи не перетворювався на спробу колективного покладання відповідальності на громадян України. Захист Сергія Кузнєцова наполягає, що національність людини не може бути аргументом у кримінальному процесі, а версії щодо можливої причетності повинні підтверджуватися конкретними, перевіреними та допустимими доказами.
Подальший перебіг слухань має показати, чи зможе обвинувачення відповісти на заперечення адвокатів і надати суду переконливі матеріали. Якщо такі докази відсутні або не відповідають встановленим вимогам, суд може розглянути питання про припинення переслідування. В іншому разі процес триватиме, а сторона захисту, ймовірно, наполягатиме на додатковій перевірці показань, експертиз та інших матеріалів.
Рішення у цій справі матиме значення не лише для Сергія Кузнєцова, а й для практики розслідування міжнародних злочинів. Воно покаже, наскільки суд здатен відокремити факти від політичних оцінок і забезпечити дотримання права на справедливий розгляд. Захист українця очікує, що всі сумніви будуть перевірені, а кримінальне провадження не використовуватиметься для формування висновків, які не підтверджені належними доказами.