В Україні вийшов «Щоденник Катерини Савенко» — документальне видання, що зібрало особисті записи мешканки Маріуполя, які вона вела під час облоги міста навесні 2022 року. Книга повертає голос простої жінки в контекст великої історії війни: щоденні нотатки Катерини стають важливим свідченням життя цивільного населення під обстрілами, втрати звичного світу та прагнення зберегти людяність у надзвичайних умовах.
Хто така Катерина Савенко
Катерина Савенко мала 42 роки, була матір’ю і працювала на металургійному підприємстві в Маріуполі. Вона почала вести щоденник саме 24 лютого 2022 року — у день, коли в Україні розпочалося повномасштабне російське вторгнення. Її записи охоплюють лютий і березень 2022 року: у них — нотатки про обстріли, зруйновані вулиці та будинки, пошук води та їжі, життя в підвалах і переживання за рідних.
У щоденнику Катерина описує не лише події війни як такі, але й побут, прості радощі і турботи, турботливі слова до рідних та сусідів, які допомагали виживати. Спочатку вона писала російською, а пізніше робила записи українською — для друкованого видання текст було перекладено й відредаговано з метою збереження автентичного голосу авторки.
Як родина врятувала щоденник
Записи Катерини дійшли до читача завдяки зусиллям її рідних. Під час обстрілів родина втратила чоловіка Катерини, а сама вона отримала важкі поранення. Попри травми, жінка просила дочірь зберегти щоденник і зробити все можливе, щоб його матеріал пережив війну. Записи залишилися і були передані до архіву Музею, що збирає свідчення цивільних — Музею «Голоси Мирних».
Цей щоденник — приклад того, як приватні нотатки перетворюються на суспільне надбання. Родина, музеї та фонди, що працюють із збереженням і публікацією таких матеріалів, виконали важливу роль: врятували документ, опрацювали його історично й підготували до видання, зберігши щирість і безпосередність мови авторки.
Чому це свідчення важливе
«Щоденник Катерини Савенко» має кілька рівнів цінності. По-перше, це безпосереднє свідчення життя в облозі — не статистика і не військові звіти, а буденність, сприйнята людиною, що опинилася в центрі трагедії. По-друге, книга є важливим джерелом для істориків, правозахисників і музейників, які документують досвід цивільних під час російсько-української війни.
Крім того, видання виконує моральну функцію: воно дає можливість пам’яті про Маріуполь і його жителів зберегтися в усній і письмовій формі, нагадує про ціну миру та про те, що голоси тих, хто пережив облогу, мають бути почуті широкою аудиторією. Публікація таких щоденників також допомагає міжнародній спільноті краще розуміти наслідки воєн для звичайних людей і формує документальну базу для потенційних досліджень і судових розслідувань.
Книга була підготовлена за участі Музею «Голоси Мирних», Фонду, який опікується збереженням свідчень, і інших партнерів, що забезпечили історичну редакцію, корекцію тексту та ілюстраційне оформлення. У передмовах видання — слова правозахисників і фахівців, які підкреслюють важливість такої документальної праці для національної пам’яті.
Для читачів в Україні «Щоденник Катерини Савенко» доступний у продажу на сайті видавництва та в найбільших книгарнях. Видавці й музей також працюють над міжнародними перекладами, щоб свідчення з Маріуполя потрапило до читачів за кордоном і стало частиною глобальної пам’яті про війну.
Книга — не лише історія однієї родини, а й частина колективної пам’яті про Маріуполь і страждання мирного населення під час облоги. Саме такі тексти допомагають зберегти правду про події 2022 року і передати її майбутнім поколінням.
У Києві відкрили ювілейну виставку Андрія Кулагіна: 50 років творчості у понад 50 полотнах