Дата публікації У Києві вшанували річницю підняття синьо-жовтого прапора за 13 місяців до незалежності
Опубліковано 24.07.26 23:00
Переглядів статті У Києві вшанували річницю підняття синьо-жовтого прапора за 13 місяців до незалежності 5

У Києві вшанували річницю підняття синьо-жовтого прапора за 13 місяців до незалежності

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

У центрі Києва відбулася урочиста подія — місто вшанувало 36-ту річницю підняття синьо-жовтого прапора біля будівлі столичної мерії. Стяг, який замайорів на Хрещатику 24 липня 1990 року, став важливою віхою в історії українського державотворення та передував проголошенню незалежності на 13 місяців. Цьогорічна церемонія привернула увагу громадськості, політиків та молодіжних організацій з різних регіонів країни.

Історичні передумови і як прапор з’явився біля мерії

Події кінця липня 1990 року відбувалися на тлі активних процесів деколонізації та послаблення контролю з боку радянських структур. За тиждень до підняття стяга, 16 липня, ухвалили Декларацію про державний суверенітет України, що додало значення масовим акціям у столиці. Тоді, попри опір частини місцевої влади та ризики, відважні активісти та депутати Київради ухвалили рішення встановити синьо-жовтий прапор на флагштоку біля мерії.

Перед урочистим підняттям стяг був освячений у Софійському соборі, після чого хода пройшла Хрещатиком до будівлі міськради. За різними оцінками, на центральній вулиці міста зібралися десятки тисяч людей; офіційні дані КМДА свідчать про те, що участь могли взяти до двохсот тисяч громадян. Прапор підняв тодішній заступник голови Київради Олександр Мосіюк, а сам історичний стяг сьогодні зберігається у фондах Національного музею історії України.

Чому дата 24 липня важлива для Києва та символіки міста

24 липня у столиці має окреме значення: у 2000 році Київська міська рада затвердила цю дату як День українського національного прапора в межах міста. Воно відзначається автономно від загальнодержавного свята 23 серпня, що підкреслює локальну історію й роль Києва як центру політичних та культурних трансформацій кінця XX століття. Для багатьох киян цей день — нагадування про перші кроки до незалежності та про те, що символи нації нерідко народжуються завдяки громадській ініціативі.

Підняття прапора біля мерії стало не лише актом символічного відродження, а й проявом солідарності громадян, готових публічно заявити про своє прагнення до суверенітету. Сьогодні синьо-жовтий стяг залишається універсальним символом свободи, єдності і спротиву агресії, що особливо актуально в умовах нинішніх випробувань для країни.

Сучасна церемонія і залучення молоді

На цьогорічні урочистості зібралися не лише депутати першого демократичного скликання, які безпосередньо брали участь у подіях 1990 року, а й представники молодіжних рад з різних регіонів України. Такий формат поєднав покоління — тих, хто творив історію, і тих, хто сьогодні бере активну участь у громадському житті та волонтерських ініціативах. Участь молоді підкреслила важливість передачі історичної пам’яті та продовження традицій патріотизму.

Мер Києва Віталій Кличко під час виступу зазначив, що боротьба за свободу триває в нових умовах та наголосив на важливості єдності суспільства. За його словами, прапор, піднятий у 1990 році, залишився символом незламності та прагнення до незалежності, і сьогодні його значення посилене протистоянням зовнішній агресії.

Організатори відзначили, що заходи на честь річниці мали супровідну освітню програму: лекції про історію державних символів, виставки архівних світлин і тематичні екскурсії. Такі ініціативи допомагають молодим людям краще зрозуміти контекст подій і відчути зв’язок поколінь.

Вшанування пам’яті підняття синьо-жовтого прапора біля мерії — це не лише данина історії, а й нагода для сучасних киян ще раз осмислити цінності незалежності, що були здобуті непростою працею. Щорічні церемонії й освітні ініціативи зберігають пам’ять про тих, хто відстоював право українців на власну державність, і формують основу для майбутнього, у якому національні символи служать об’єднавчою силою.