Столична інспекція: у Києві перевірять усі укриття й ревізують мільярди на облаштування

У Києві стартує масштабний комплексний аудит укриттів цивільного захисту та ревізія витрат, що спрямовувалися на їхнє будівництво, ремонт і облаштування у період 2022–2025 років. Ініціатива міської влади покликана з’ясувати, наскільки ефективно освоєні бюджетні кошти, і чи можуть ці об’єкти виконати свою функцію у випадку загрози життю та здоров’ю мешканців столиці.

Що перевірятимуть і як відбуватиметься інспекція

За дорученням мера Києва Віталія Кличка до перевірок залучать Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, районні адміністрації, муніципальні служби та представників ДСНС. Аудит та інспекції мають комплексний характер: перевірятимуться не лише документи та фінансові операції, а й фактичний технічний стан приміщень.

До переліку робіт увійдуть: оцінка конструкційної безпеки, огляд систем вентиляції та електропостачання, наявність аварійних виходів, пожежного та медичного обладнання, санітарний стан, доступність укриттів для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення. Окрему увагу приділять питанням комунікації всередині приміщень — освітлення, зв’язок та можливість тривалого перебування людей.

Перевірки передбачають як документальний аудит витрат — чи були кошти використані за призначенням, чи проведені тендери прозоро, чи дотримані норми витрат — так і інспекційні виїзди на місця. У разі виявлення порушень до відповідальних осіб можуть застосуватися санкції, а також буде підготовлено план невідкладних робіт для виправлення недоліків.

Скільки витратили та що вже виявили інспектори

За офіційними даними, з початку повномасштабного вторгнення на спорудження та капітальні ремонти укриттів у столиці спрямували близько 7 млрд грн. На 2026 рік у міському бюджеті закладено додатково 1,1 млрд грн на продовження робіт із оновлення та облаштування захисних споруд. Наразі в Києві функціонують понад 4,3 тисячі укриттів різних типів — підземні паркінги, спеціалізовані бомбосховища, технічні приміщення та адаптовані підвали.

У межах кампанії аудиту вже перевірили 630 об’єктів цивільного захисту, і в 85 із них зафіксували порушення різної тяжкості. За недотримання вимог та неякісне утримання споруд до відповідальності притягнули 171 балансоутримувача. Серед найпоширеніших дефектів — нестача місць для сидіння та спальної площі, відсутність чи ненадійне електропостачання, погані санітарні умови, поломки обладнання та невідповідність протипожежним нормам.

Аудит також виявляє випадки неефективного використання коштів: роботи виконувалися частково, без належного технічного нагляду, або придівалися матеріали неналежної якості. У деяких випадках роботи фінансувалися, але об’єкти залишилися недоступними для населення через технічні бар’єри чи відсутність актуалізованої інформації про місцезнаходження та призначення укриттів.

Комунікація, інтернет і подальші кроки для підвищення готовності

Одним із наболілих питань стала відсутність стабільного інтернет-зв’язку у підземних та інших захисних приміщеннях. У столиці зареєстрували петицію з вимогою забезпечити якісний доступ до мережі в усіх укриттях, адже під час повітряних тривог відсутність зв’язку позбавляє людей оперативної інформації та сприяє паніці.

Міська влада та оператори зв’язку планують розглянути варіанти забезпечення покриття: встановлення Wi‑Fi-точок у великих укриттях, використання спеціального підсилювального обладнання в підземних зонах, резервних каналів для передачі термінових сповіщень та організація централізованих інформаційних стендів із оновленими даними про розташування та статус укриттів.

Крім технічних рішень, до пріоритетів належать регулярні тренування персоналу та інформаційні кампанії для мешканців — як користуватися укриттями, куди звертатися у випадку надзвичайної ситуації, які предмети брати з собою. Прозорість використання бюджетних коштів також має бути під контролем: публічні звіти про перевірки, відкриті дані щодо списків укриттів та стану їхнього облаштування допоможуть громадянам відстежувати прогрес і вимагати якості.

Перевірка укриттів у Києві — це не разова акція, а системна робота з підвищення рівня безпеки. Від її результатів залежатиме, наскільки столиця готова захистити мешканців під час небезпеки, а також наскільки ефективно витрачаються мільярдні суми на забезпечення цієї готовності. Громадський контроль, співпраця з профільними службами й оперативне виправлення виявлених недоліків мають стати основою подальшої політики у сфері цивільного захисту.